Про це повідомляє Суспільне.
Володимир Гладій – із містечка Козова. Він розповів, що хворіючи, спілкувався з янголами, бачив зірки під ногами та не впізнавав рідну матір. Чоловік розповів, що рідні та музика допомогли йому одужати.
За словами Володимира, у психлікарню він потрапив, коли йому було 29 років. Чоловік пригадав день, коли у нього стався нервовий зрив.
“Я прийшов з роботи, вийшов на балкон викурити сигарету і попити чай. І в мене просто впали зорі з неба, повністю. Потемнів весь світ, став темним і впали зірки. Я не знав, що сталося, я приліг на ліжко і просто покинув своє тіло. Взагалі подумав, можливо, я беру участь в якомусь шоу. Тому що я творчістю займався, почав дзвонити до всіх, що зі мною відбувається? Мене в якесь шоу записали? На що мені сестра сказала – з тобою щось не те”, – розповів Володимир.
Єдине, що допомагало чоловікові у психлікарні, – це музика, каже Володимир. Розповідає, там написав 10 пісень. Вони – про його душевні переживання. “І краплями сльози стікали додолу, немає вже болю, додому на волі поволі встав з колін. Із пам’яті пом’яті вирізав, викинув спогади від зими до весни – слова однієї з моїх пісень”, – каже чоловік.
Володимир розповів, що лікування було складним, бо багато уколів, великі дози медикаментів. Він був під постійним наглядом санітара. “Дуже гарно, коли під вечір робиться тиша. Доступно вийти собі в столове приміщення. Сідає один з гітарою, сідають хлопці грати собі карти, шахи, хтось пише пісню, байдуже, кожен старається чимось відволікатися”, – каже Володимир.
Після 5 років лікування у психлікарні, чоловік вирішив змінити своє життя.
“Почалась робота над тілом, це гімнастика – вправи для схуднення. У неділю – почав ходити до храму і читати Святе Письмо. Потім зрозумів, що потроху треба повертатися в будівельну компанію. Повернувся, зайнявся ремонтом. Тоді почав грати на музичних інструментах”, – розповів Володимир.
Чоловік на другому поверсі свого будинку у містечку Козова побудував музичну студію. У ній він записує власні пісні та організовує репетиції. “Це мрія, мрія життя, але я її втілив за рік. От я захотів грати на гітарі, я придбав гітари: класичну, укулеле, бас-гітару акустичну. Найкраща розрядка – це взагалі барабанна установка. Тобто, в тебе назбиралося багато негативу, ти ввечері пограв, скинув – світла голова, супер”, – каже чоловік.
Про своє життя Володимир написав книжку під назвою “Три слова”. У ній розповів, як йому вдалося одужати.
“Одужати допомогли мені мої рідні. Кожного дня до мене хтось приходив. Їхала мама, наступного дня приїжджала сестра, одна, інша, батько приїжджав. Я, до речі, перший раз в житті побачив, як мій батько плаче. Це сильно було”, – розповідає Володимир.
Змінити життя під силу кожному, – каже чоловік. Про це він пише у книжці та у своїх піснях. “Не відкладай на завтра, адже завтра – це на день ближче до смерті. І взагалі – завтра може і не бути”, – розповів Володимир.
