Рік війни: дата, яку не можна забути (фото та відео)

Минулий рік був сповнений важливих дат. Багато з них нагадують про трагедії, деякі – про переломні події.

Ми вчилися жити під звуки сирен, піклуватися про себе і близьких, шукати безпечні місця за кордоном або у власних помешканнях.

Одні дати затьмарювали інші і, ймовірно, кожен українець може назвати моменти, які за цей час запам’яталися найбільше.

“Українська правда. Життя” зібрала головні події, які ми пережили за рік повномасштабного вторгнення Росії в Україну.

Лютий

Рік тому о 4:55 ранку 24 лютого Україна здригнулася від перших ворожих ракет на своїй території – Путін почав повномасштабну війну. Від звуків вибухів прокинулися жителі багатьох українських міст, зокрема Харкова, Одеси та Києва.

Тим часом у Верховній Раді депутати проголосували й ввели воєнний стан на всій території України. Міністр оборони закликав усіх, хто вміє і готовий тримати зброю, стати до лав територіальної оборони. Киянам з добровольчих формувань за кілька годин роздали 10 тисяч автоматів для спротиву РФ.

Тоді ж Україна розірвала дипломатичні відносини з Росією.

Наступного дня, 25 лютого, стало відомо, що захисники Зміїного красномовно вказали напрямок ворогові, який закликав прикордонників скласти зброю і здатися. Вираз “Русский военный корабль, иди нах*й” став лейтмотивом подальшого спротиву України. Його навіть обрали словом року.

Кінець лютого запам’ятався заторами на дорогах, порожніми полицями в магазинах, панікою та.. сміливістю. Наприклад, коли люди голіруч зупиняли колону російських танків. Пізніше про це розповість президент Володимир Зеленський.

Лютий запам’ятався ще одним – знищенням української “Мрії”. 27 лютого росіяни обстріляли аеропорт “Антонов” під Києвом. Втім, вже до кінця 2022 року на заводі повідомили про початок конструкторських робіт другої “Мрії”.

Уламки літака “Мрія” на аеродромі Гостомеля, LIGHTROCKET VIA GETTY IMAGES

Березень

Масованих атак РФ зазнавали багато українських міст. Зокрема, 9 березня, окупанти скинули бомби на пологовий будинок у Маріуполі. Поранення отримали щонайменше 17 людей, зокрема вагітні жінки. Тоді зі словами “Це все грим!” російська пропаганда звинуватила постраждалих у постановочних фото.

Фотографія вагітної Маріанни з Маріуполя після обстрілу пологового. Фото: Мстислав Чернов

13 березня в повітряному бою над Києвом загинув майор Степан Тарабалка, якого українці вважали “Привидом Києва”, символом хороброго захисника українського неба. Пізніше в Командуванні Повітряних сил ЗСУ пояснили, що “Привид Києва” – це збірний образ пілотів 40-ї бригади тактичної авіації Повітряних сил.

І знову Маріуполь. 16 березня російська надпотужна бомба впала на Маріупольський драмтеатр, де ховалися сотні людей, а поруч з будівлею був напис “Діти”.

Сьогодні на місці маріупольського театру – руїни. Наприкінці 2022 року окупанти знесли пошкоджену будівлю. Залишившись без стін рідного театру, акторська трупа продовжує гастролювати по Україні.

Квітень

Цей місяць почався з хороших новин – 2 квітня ЗСУ звільнили всю Київську область від російських загарбників. Проте радіти довелося недовго – вже за кілька годин світ дізнався про звірства росіян у Бучі, Ірпені та Гостомелі.

Після цього росіяни неодноразово вчиняли геноцид. Один із таких випадків стався 8 квітня, коли ворожа ракета поцілила у залізничний вокзал Краматорська. Тоді постраждали майже сотня людей.

Наталя з дітьми-двійнятами, які вижили після ракетного обстрілу у Краматорську. Фото: Перше медичне об’єднання Львова

Попри все українці продовжували боротися та оберігати країну від ворога, зокрема внутрішнього. 12 квітня СБУ затримала проросійського політика та кума президента РФ Віктора Медведчука. Українці настільки цьому зраділи, що мережа зірвалася мемами.

Особливим днем стало й 13 квітня, коли відбулося “бойове хрещення” української крилатої ракети “Нептун”. У той день погода була жахливою, однак це не завадило потопити крейсер “Москва”. Пізніше російське судно внесли до реєстру підводної культурної спадщини України.

Травень

Місяць, як і рік, був насичений злетами і падіннями, коли хороші новини затьмарювали погані й навпаки.

10 травня пішов з життя перший президент незалежної України Леонід Кравчук. Йому було 89 років. Влітку 2021-го повідомлялося, що він переніс операцію на серці.

Дні скорботи змінилися гордістю та надією, коли Україна здобула перемогу на Євробаченні-2022 в Турині. 15 травня італійська сцена підкорилася гурту Kalush Orchestra, які зі сцени закликали світ врятувати захисників Маріуполя.

Фото: Дмитро Козацький

Згодом, 17 травня, стало відомо, що оборонці “Азовсталі” отримали від вищого командування сигнал про право вийти з території меткомбінату, аби зберегти своє життя. З 20 травня сотні захисників перебували в російському полоні. Деяких з них утримували в ОРДЛО, в Оленівці. Саме там наприкінці липня росіяни обстріляли колонію, де знаходилися українські полонені.

Червень

У червні Україна наблизилася до мети стати членом Європейського Союзу, адже 23 числа разом із сусідньою Молдовою отримала статус кандидата на вступ.

У цей день до України прибули перші американські HIMARS. За місяць ці реактивні артилерійські системи продемонстрували себе якнайкраще – знищили низку логістичних об’єктів росіян.

Українці не лише отримували подарунки, а й колективно збирали кошти, аби забезпечити армію. 24 червня стало відомо, що Україна за три дні надонатила 600 мільйонів гривень фонду Сергія Притули на три “народні Байрактари”.

Наріман Алієв у Twitter

Турецьку компанію настільки вразила згуртованість нашого народу, що три БПЛА вирішили подарувати. А за гроші, зібрані на байрактари, Україна придбала супутник. Нині завдяки йому українська армія максимально швидко отримує знімки поля бою, які допомагають у плануванні операцій.

Та, на жаль, наше небо не захищене від російських ракет – 27 червня дві з них влучили в торговий центр “Амстор” у Кременчуці. Загинула 21 людина: хтось був на зустрічі випускників, хтось навпаки, чекав на це свято.

Липень

7 липня на острові Зміїний знову замайорів український стяг. Свою втечу росіяни назвали “жестом доброї волі”. Українці почали “розшифровувати” послання російського відомства в соціальних мережах. А в Офісі президента відреагували й запропонували під час наступного “жесту” залишити Херсон.

Утім, замість цього росіяни 14 липня обстріляли центр Вінниці. Загинуло щонайменше 20 людей, понад півсотні отримали важкі поранення. Від отриманих травм померла 4-річна Ліза, яка з мамою йшла до логопеда.

Фото: l.i.z.i.love

Про цю трагедію в Конгресі США 22 липня розповіла Олена Зеленська. Під час своєї промови перша леді закликала конгресменів надати Україні більше зброї, аби захистити українців.

29 липня росіяни обстріляли колонію в Оленівці Донецької області, де утримувалися українські полонені й заявили, що “ЗСУ прицільно били по бараках”.

Серпень

В серпні з Одеського порту вийшло перше судно з українським продовольством після початку повномасштабного вторгнення. До порту Тріполі у Лівані воно рухалося коридором, безпеку якого гарантувала Туреччина та ООН.

Фото: Дмитро Ларін, УП

Цього ж місяця Україна відзначила перший День Незадежності в умовах повномасштабної війни. Частково здійснилася мрія Росії – 20 серпня на Хрещатику в Києві таки влаштували “парад” російської техніки, однак вже знищеної.

Вересень

З початком осені ЗСУ мали одразу декілька значних перемог на полі бою. Українські війська перейшли в контрнаступ на Харківщині й 8 вересня звільнили місто Балаклія.

Місцева жителька, 65-річна Наталія Кривуля, навіть пригостила українських військових оладками.

Фото: Суспільне

Вже 10 вересня ЗСУ звільнили Куп’янськ, а окупанти вийшли з міста Ізюм на Харківщині, яке було окуповане ними з 2 квітня. Через кілька днів у звільненому Ізюмі виявили масове поховання на понад 440 тіл.

Коли криміналісти почали проводити ексгумацію тіл, в мережі розлетівся знімок руки із синьо-жовтим браслетом, тіло належало Сергію Сові. За словами дружини загиблого, чоловіка шукали протягом 5 місяців.

Наприкінці вересня відбувся найбільший обмін полоненими. 21 вересня Україна повернула 215 військових, серед яких були захисники Азовсталі.

Зокрема, парамедикиня Катерина Поліщук з позивним “Пташка”, старший сержант Михайло Діанов та Дмитро “Орест” Козацький – автор фото з Азовсталі.

Фото: Дмитро Козацький

Жовтень

4 жовтня, після 7 місяців повномасштабної війни Володимир Зеленський затвердив рішення РНБО про неможливість переговорів із Путіним.

Цьому передувала заява президента про те, що Україна готова до переговорів з Росією, але з іншим президентом.

7 жовтня Україна вперше отримала Нобелівську премію миру.

Нобелівський комітет присудив нагороду українській організації “Центр громадянських свобод”. Разом з тим, премію присудили білоруському політв’язню Алесю Бяляцкому та Організації з прав людини “Меморіал” із РФ. Через позицію комітету думки українців розділилися.

Наступний день, 8 жовтня почався зі слів: “Благодатний вогонь зійшов”. Все через те, що зазнав пошкоджень Кримський міст – на залізничній гілці сталася потужна пожежа.

Фото: УП

З 15 жовтня в Україні мав розпочатися опалювальний сезон, втім незадовго до того Росія внесла свої “корективи” у графік. 10 жовтня відбувся перший масований ракетний обстріл Росії енергетичної інфраструктури України.

Вже через тиждень, 17 жовтня, РФ вперше атакувала Київ іранськими дронами.

Листопад

Літній сезон 2023 року буде з херсонськими кавунами завдяки Силам спеціальних операцій. 11 листопада українські військові зайшли в Херсон, який росіяни окупували на початку березня. Звільнене місто заполонила українська символіка, а місцеві жителі розповідали, як ховали прапори у підвалах і чекали українських військових.

Херсонці святкують звільнення міста. Фото: jomahepu@gmail.com/Depositphotos

Весь цей час Росія продовжувала обстрілювати українську цивільну інфраструктуру. 23 листопада росіяни поцілили в лікарню у Вільнянську Запорізької області. Серед загиблих – 2-денний Сергійко.

Хлопчик мав стати 4 дитиною у сім’ї Марії та Віталія Подолянових, але під час вибуху його разом з матір’ю притиснуло бетонною плитою.

Грудень

У грудні президент вперше за 8 місяців залишив Україну й з візитом відвідав США. 21 грудня у Вашингтоні Володимир Зеленський провів двосторонню зустріч із Джо Байденом, а 22 жовтня виступив у Конгресі США.

Фото: Офіс Президента

Тим часом в Україні російські обстріли продовжувалися. 29 грудня ворог обстріляв район Києва, а 31 грудня вперше застосував ракетоносії з Каспійського моря. У той день протягом 3 годин повітряної тривоги росіяни випустили понад 20 ракет.

Січень

Вранці 14 січня російська ракета влучила у багатоповерхівку в Дніпрі. Замість 72-х квартир залишилося повітря і величезна порожнеча всередині у тих, хто втратив дім та рідних. Загинуло 46 людей. Серед них – шестеро дітей.

Те, що залишилося від житлового будинку у Дніпрі, коли в нього влучила ракета РФ. Автор Фото: Євген Малолєтка

Після трагедії у Дніпрі 18 січня Україну сколихнула звістка про авіакатастрофу в Броварах, де впав гелікоптер ДСНС. На борту перебувало керівництво Міністерства внутрішніх справ, їхні помічники, члени екіпажу Ніжинського спеціального авіаційного загону ДСНС.

Гелікоптер впав поблизу дитячого садка. Загалом загинуло 17 людей, четверо з них – діти.

Лютий

У день, коли українці вшановують пам’ять Героїв Небесної Сотні, до Києві приїхав Джозеф Байден. Це перший візит президента США в Україну за останні 15 років.

Американського лідера неодноразово запрошували до України у минулі роки, зокрема під час пандемії COVID-19, утім Байден приїхав напередодні річниці повномасштабного вторгнення РФ.