Він міг служити в штабі, але писав рапорти, щоб бути поруч із побратимами. Колеги та учні закликають небайдужих підписати петицію про присвоєння звання “Герой України” (посмертно) військовому-освітянину Сергію Дунаю з Лановеччини.
Чоловік майже 30 років працював вчителем математики, а потім інформатики у Карначівській та Лопушненській школах. Своє життя освітянин віддав на передовій, аби його учні могли жити у вільній і незалежній Україні.
Військовослужбовець, капітан, командир 3 взводу 3 роти 106 батальйону 63 ОМБр ЗСУ загинув на початку червня на Луганщині.
Сергій Дунай понад рік провоював у зоні АТО. А з початком повномасштабної війни знову вирушив на фронт. Прослужив рік і три місяці.
“Там, на війні, Сергій Георгійович отримав звання капітана, міг би служити у штабі, але написав не один рапорт, щоб бути поруч із своїми побратимами. Він казав: «Я – солдат, який не мріє стати генералом». Звільняв Миколаївщину, Херсонщину. Потім був Бахмут. Будучи командиром, він виконував усю важку солдатську роботу: рив окопи, облаштовував позиції, разом з іншими йшов на бойові завдання. Деякий час виконував обов’язки командира роти, але знову рвався до побратимів, і знову писав рапорти, в яких просив залишити його взводним. Ним і залишився навічно у селі Діброва на Луганщині, перед тим вивівши своїх хлопців з позицій. Загинув один. Загинув як герой”, — йдеться у тексті петиції.
Підписати петицію про присвоєння мужньому освітянину звання “Герой України” (посмертно) може кожен охочий, щоб ім’я і подвиг Сергія Дуная не були забуті.
