У швейцарському Ньоні відбулося жеребкування плей-оф відбору на Євро-2024. У «процесі» брало участь 12 національних команд, серед яких – збірна України.
Напередодні жеребкування все було гранично ясно для квартету із групи С (Грузія, Люксембург, Греція та Казахстан): хто з ким, коли і де. А ось у Лігах А і В інтрига зникла лише після жеребкування.
Наша команда зрештою опинилася у групі В. І це перший позитивний момент, бо вдалося уникнути зустрічі у півфіналі зі збірною Уельсу, якій ми нещодавно програли у стику на ЧС-2022.
Крім того, не потрапивши до Ліги А, Україна уникла можливого фіналу проти переможця пари Польща – Естонія. Швидше за все, цим переможцем стануть поляки, і, зізнатися, дуже не хотілося б грати саме проти цієї збірної. Хоча б тому, що з усіх можливих суперників «червоно-білі» об’єктивно найпотужніші.
У підсумку команда Сергія Реброва опинилася у групі В. І 21 березня зіграє півфінал плей-оф проти збірної Боснії та Герцеговини. Зіграє на полі суперника, хоча цей факт був відомий заздалегідь.
В іншому півфінальному поєдинку нашої групи зустрінуться збірні Ізраїлю та Ісландії. Фінальний поєдинок відбудеться 26 березня на полі переможця матчу Боснія – Україна. Тобто у разі проходу боснійців наша команда прийматиме суперника по фіналу на умовно домашній арені.
Зараз забігати вперед не будемо, і гарячим слідом поговоримо про суперника нашої головної команди країни у півфіналі плей-оф – збірну Боснії і Герцеговини.
Шлях у плей-оф
Відбір на Євро-2024 збірна Боснії та Герцеговини проходила у групі J. Разом зі збірними Ліхтенштейну, Ісландії, Люксембургу, Словаччини та Португалії. Дві останні команди завчасно застовпили за собою прямі путівки на Євро. Причому Португалія виграла усі десять поєдинків у групі.
Боснійці ж фінішували лише на передостанньому рядку, випередивши лише справжнього аутсайдера – збірну Ліхтенштейну, яка не набрала жодного очка.
В активі «жовто-синіх» (командні кольори збірної Боснії та Герцеговини – такі самі, як і у нашої національної команди) – дев’ять очок. Відбірковий турнір боснійці пройшли без нічиїх: три перемоги та сім поразок. Різниця м’ячів – 9:20.
Як було зазначено вище, на дві «прохідні» путівки боснійці не претендували за визначенням. Але що цікаво: після першого туру їхні подальші перспективи були досить непоганими. У рідних стінах балканці розгромили збірну Ісландії – 3:0.
А ось далі – суцільне розчарування. Боснійці програвали всім поспіль – і вдома, і на виїзді. Включно зі збірною Люксембургу, якій за сумою двох матчів «влетіли» аж 1:6.
Перемогли лише Ліхтенштейн: цю збірну вони обіграли двічі.
І якби не «запасний аеродром» у вигляді рейтингу Ліги Націй, не бачити боснійцям і натяку на можливі перспективи зіграти на чемпіонаті Європи.
Тренер
Цікавий факт: після відходу зі збірної України (після пам’ятного для всіх нас Євро-2020) Андрій Шевченко отримав запрошення від федерації футболу Боснії та Герцеговини – очолити національну збірну країни. Але зрештою не зрослося: Андрій Миколайович відмовився.
Місце головного тренера боснійської збірної останнім часом по-іншому, ніж «електричним стільцем», і назвати не можна.
У січні цього року «жовто-синіх» очолив Фарук Хаджибегіч. Цей наставник раніше вже працював з боснійською збірною – вже далекого 1999 року, коли провів на чолі команди лише сім поєдинків.
На тренерському містку «жовто-синіх» Хаджибегіч змінив болгарина Івайло Петєва, під керівництвом якого боснійці вийшли до елітного дивізіону Ліги націй. Чому контракт із болгарським тренером не було продовжено – загадка.
Саме під керівництвом Петєва боснійці перетиналися із нашою збірною – у відборі на ЧС-2022 (у Львові була нічия 1:1, а на виїзді наші перемогли 2:0).
Особливістю Хаджибегіча є такий неприємний факт, як невміння затримуватися на робочому місці більше, ніж на рік.
Тенденція підтвердилася і цього разу. На початку літа 65-річному фахівцю вказали на двері. Останньою краплею, яка переповнила чашу терпіння боснійських футбольних функціонерів, стала домашня поразка від збірної Люксембургу – 0:2.
Отже, цього разу Хаджибегіч керував боснійською збірною лише у чотирьох матчах: одна перемога та три поразки.
Наступником Фарука став знаменитий екс-форвард «Барселони» середини 90-х років минулого століття Мехо Кодро, який очолив команду у серпні.
Але й тут оказія. Під його керівництвом боснійці провели лише два матчі: перемогли Ліхтенштейн та програли Ісландії.
Після поразки від «вікінгів» Кодро пішов слідом за Хаджибегічем.
Відбір на Євро-2024 боснійці догравали під керівництвом ще однієї колишньої футбольної екс-зірки – серба Саво Мілошевича, який був найкращим бомбардиром Євро-2000.
Однак і під керівництвом Мілошевича результати збірної Боснії та Герцеговини не покращали. На чолі «жовто-синіх» Саво провів чотири поєдинки. І виграв лише раз: проти Ліхтенштейну. Інші три матчі завершилися поразками.
Тож не виключено, що й цьому наставнику незабаром вкажуть на двері.
Головні зірки
Найкращий футболіст у незалежній історії Боснії та Герцеговини – Едін Джеко – досі захищає кольори національної команди. Незважаючи на поважний вік – 37 років – він є капітаном збірної.
У відборі на Євро-2024 Джеко, який захищає клубні кольори «Фенербахче», ніяк себе не виявив. Втім, як і всі його партнери. Його головне особисте досягнення – у грі проти Ліхтенштейну Едін забив 65-й гол у футболці збірної. Це національний рекорд. Втім, як і кількість проведених ним матчів за збірну – 131.
Одним із провідних гравців боснійської збірної є і 30-річний захисник Сеад Колашинац, який виступає на клубному рівні за італійську «Аталанту».
Ну і ще одним знаковим футболістом збірної Боснії та Герцеговини є 33-річний Міралем П’янич. Восени минулого року півзахисник залишив «Барселону» та перебрався до «Аль-Шарджи» з ОАЕ.
