Інтерв’ю з півзахисником Дністра Валентином Біликом.
Півзахисник заліщицького ФК «Дністер», який виступає в аматорському чемпіонаті України та Вищій лізі чемпіонату Тернопільської області, розповів про дебютний сезон у команді, суперника, який найбільше сподобався, та плани стати тренером.
– Майже два місяці минуло від заключного матчу «Дністра». Чи є бажання уже повертатися до роботи?
– Трішки відпочивши після нелегкого сезону, заскучав за футбольною метушнею. Найбільше, напевно, не вистачає емоцій, які отримував від цьогорічного футболу.
– У міжсезоння ти активно підтримуєш форму у футзальних змаганнях. Футзал приносить не менше задоволення?
Інтерв’ю з півзахисником Дністра Валентином Біликом
– Любов до футзалу заклалася в дитинстві. Подобається динамічність цієї гри. Футзал – це насамперед такий собі підтримуючий етап на зимовий період, щоб бути в ігровому тонусі.
– Початок сезону видався не настільки яскравим, як кінцівка. З чим це пов’язуєш?
– Так, початок був не таким, яким планував для себе, і точно не таким, яким планувало керівництво клубу. Вважаю, що були фактори, які вплинули на це. По-перше, не зіграність з партнерами, адже не вистачило часу на належну взаємодію, по-друге – психологічний і моральний стан, адже планка була висока. І в деяких моментах фарт був не на нашому боці.
– Що змінилося з приходом нового тренерського штабу на чолі з Олегом Шелаєвим та Русланом Костишиним?
– Результат говорить сам за себе. Два професіонали з великої букви, які по-новому відкрили бачення футболу. Змінились організація і порядок у роздягальні – ми стали єдиним колективом. По-друге, стратегія, тактика, інтенсивність і якість тренувань. Кожен з гравців чітко знав свої функції на полі, плюс до цього вся команда загорілася стилем гри, який нам запропонували тренери.
Якщо поділити сезон до приходу нового тренерського штабу і після, то першу частину сезону провів не так, як планував, а другу частину сезону занесу в актив як одну з найкращих в своїй кар’єрі.
– Кого з суперників у сезоні можеш виокремити? З ким було грати найцікавіше?
– Кожен суперник, з яким ми зустрічалися, був достойним. Пригадується матч у аматорах з потужною командою «Лісне», яку ми обіграли у домашніх стінах. Ну і, звичайно, не можу не відмітити мою попередню команду «Агрон», яка упродовж 5 років показує якісний футбол. Ігри з «Агроном» сподобалися насамперед передфутбольним ажіотажем і емоціями.
– У минулому році на твоєму рахунку 6 голів. Чи є серед них гол, який запам’ятався найбільше?
– Напевно, відзначу два голи у домашній грі з «Медоборами», які допомогли нам перемогти у важкій грі.
– Які очікування від весняної частини?
– Лише позитивні. Основне – підійти у хорошій фізичній формі і щоб ніхто не травмувався.
– Ти уже спробував себе у якості тренера, виграючи районні змагання з дорослою командою. Чи плануєш після завершення ігрової кар’єри пов’язати діяльність з тренерством?
– Так, я спробував цю роль. Мені сподобалося, що я зміг втілити своє бачення гри в команді «Говерла» з мого рідного села Дубівці й здобути з ними титули у різних змаганнях. Тому я б хотів в майбутньому стати тренером.
– А чи є у тебе футбольна мрія, яку ти ще плануєш здійснити як гравець?
– Якщо буде можливість, хочу спробувати свої сили на професійному рівні.
За матеріалами ФК «Дністер»
