Помер відомий тернопільський журналіст Ігор Дуда

Помер відомий тернопільський журналіст Ігор Дуда. Днями стало відомо про смерть культового тернопільського журналіста Ігоря Дуди.

На несподівану жахливу новину відгукнулися практично усі тернопільські медійники. Серед них одним з перших став Віктор Уніят:

“Пішла у засвіти людина відкритого і доброго серця. Він жив, радів світу, людям, що оточували його. Світлої пам’яті Ігор залишив вічному смутку дружину Ірину, брата Ростислава, братову Марію, племінників Ірину та Олега, колег по перу…

Віримо, що Всемилостивий Господь прийме його світлу та щиру душу в Царство Небесне. Вічна і світла пам’ять, Друже!..” – Написав пан Віктор у мережі.

Віктор Уніят також окреслив кілька рядків з біографії журналіста:

Ігор народився 22 вересня 1958 року у м. Підгайці. Закінчив Чернівецький держуніверситет, працював і співпрацював практично з усіма редакціями тернопільських газет: «Ровесник», «Нова тернопільська газета», «Місто», «20 хвилин», «Свобода» та ін., а також з всеукраїнськими ЗМІ, багатьма тернопільськими сайтами.

Чомусь талановитим, мудрим людям важко знайти шлях у цьому житті… До них безперечно належав п. Ігор, який бачив майбутнє у якійсь елементарній справедливості, де б цінували знання, вміння… Він шукав цю правду у своїх публіцистичних статтях, оглядах, політичній аналітиці, зрештою, у спортивних новинах…

Пан Ігор тривалий час дописував до газети «Свобода»… В одній із публікацій у нашому виданні, у свій скромний ювілей він писав: «Коли тобі виповнюється 65, ти можеш думати багато про що. Можеш уже прикинути, як виглядатиме місце твого останнього і вічного спочинку. Можеш дякувати долі, що дожив до цього віку – в наш час і в наших умовах це вдається не кожному. Можеш дякувати татові і мамі за свою появу на світ і за прожиті роки в ньому, в яких траплялися моменти і навіть періоди радості, духовного піднесення і того, що можна назвати щастям…»

“Скільки разів ми з ним сперечалися, але завжди за кілька днів могли порозумітися… Насправді, він любив людей, любив Україну, любив собак, які, як він казав, ніколи не зрадять…”