У Вербну неділю у світлиці Тернопільської обласної організації Національної спілки письменників України, під егідою обласного літературного об’єднання відбулися чергові «Творчі діалоги». Цього разу свою душу перед слухачами відкривав поет-гуморист Орест Чоловічок, уродженець села Охримівці, що на Збаражчині. Він – багаторічний учасник літоб’єднання, лауреат різноманітних конкурсів та фестивалів. Модератором заходу виступила його співорганізаторка, поетеса, членкиня НСПУ Василина Вовчанська.
Орест Чоловічок – справжній гуморист із народу. Він не любить обігрувати старі жарти, чи анекдоти, а ідеї для творів виловлює із побаченого та почутого. Чимало знайомих впізнають себе чи друзів у його гуморесках, тематика яких досить обширна. Як сказав сам пан Орест, він не полюбляє сатиру тому, що зла у нашому житті і так не бракує, а він хоче сіяти у людських душах лише зернятка добра, викликати на устах лише лагідні усмішки. Саме такі, які впродовж доброї години не покидали облич слухачів.
Своїми враженнями про письменника та його творчість поділилися очільник обласного літоб’єднання Зіновій Кіпибіда, поети Валерій Дідух та Володимир Бойко. Останній з них та автор цих рядків зачитали свої присвяти винуватцю заходу. Пісенний супровід свята взяли на себе учасниці ансамблю «Золоті журавки» під керівництвом Людмили Червінської. Звучали жартівливі пісні на слова Василини Вовчанської та Василя Глемби.
Як зазначила у підсумку пані ведуча, доцільність проведення подібних гумористичних заходів у час великої війни не повинна ставитися під сумнів. Адже незважаючи ні на що, життя триває, люди потребують таких моментів, аби зняти стрес, з допомогою доброго сміху покращити своє емоційне і психологічне здоров’я.
Акроприсвята гумористу із народу
Осміює недоліки людські,
Ретельно підбираючи слова,
Ефектно в’ються рим нитки тонкі,
Смішинками мережиться канва.
Торкається іскринками душі
Чар-слово гумориста-дивака –
Одразу ж сміх, а він у куражі
Лиш свіжий жарт витягує з рядка.
О, неспроста знавця всіх темних діл
Вінчає сміхотвора реноме:
І як він вправно візьме у приціл
Чимало тайн, із тіні підійме,
Омиє гумором, подасть на стіл…
Кажу як є, я не брешу, бігме!
Читайте також: “Творець модерного українського театру” – в ТНПУ спілкувались про творчість Леся Курбаса.
