Леонід Бицюра про водну кризу в Україні. Останні дослідження показують, що Україна посідає одне з останніх місць у Європі за запасами прісної води на душу населення.
Незважаючи на те, що більшість українців бачать навколо себе річки, озера та інші водойми, ситуація з водними ресурсами в нашій країні критична. На цьому наголошує Леонід Бицюра, завідувач кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету, член Ради Української водної асоціації.
“Людям складно це оцінити, бо вони бачать навколо себе річки, озера, водойми, ставки, і не вбачають в цьому якихось проблем. Бо виглядає все ніби так, як має бути. У нас є ілюзія, що в Україні достатньо води. Насправді у нас води вкрай мало”, – пояснює тернопільський науковець.
Кому довіряти водний облік
Основна проблема, на яку звертає увагу Леонід Бицюра – відсутність чіткого обліку водних ресурсів на рівні держави. За управління водними ресурсами в Україні відповідають аж 24 різні органи, що створює розпорошеність відповідальності. Водна інфраструктура в Україні здебільшого застаріла, більшість водоканалів були збудовані ще за радянських часів.
“Досконалого обліку води на рівні держави немає. Тому ми чуємо дуже різні цифри від міністерств і агентств. Є більш-менш точні дані про воду з опадів і з водотоків, які заходять в Україну. Інші дані, які узагальнюють за звітами водокористування за видами споживачів, з огляду на відсутність повного контролю за фактичним обсягом водозабору, вже не такі точні”, – зауважує вчений.
На думку Бицюри, ситуацію ускладнює і те, що громади часто не мають ресурсів для контролю, обліку та моніторингу якості води. За його словами, моніторингова мережа в Україні – це близько 400 точок поверхневих вод і приблизно стільки ж підземних. Для порівняння, в невеликому Ізраїлі є 11 тисяч свердловин, якими контролюють водність і об’єм водного ресурсу.
Звідки беруться забруднення та чому село не завжди екологічно чистіше
Забруднення води відбувається від будь-якої діяльності людини. Леонід Бицюра розповідає, що найбільше забруднення води спостерігається біля промислових центрів вздовж Дніпра та на Приазов’ї. Окремою проблемою він називає затоплені шахти на сході країни, де зараз ведуться бойові дії.
Забруднюють воду не лише промислові підприємства, а й сільське господарство, особливо свинокомплекси та птахоферми. На полях використовують пестициди, гербіциди та інші засоби захисту рослин з хімічною основою, які з часом потрапляють у ґрунтові води.
“З аграріїв найбільше забруднюють воду незасвоювані добрива. У нас цей процес фактично не контролюють. Законопроект щодо контролю якості ґрунтів блокується на рівні аграрного комітету ВР”, – зазначає науковець.
Тернопільський вчений розвінчує міф про те, що в селах вода завжди чистіша, ніж у місті. За його словами, в громадах, особливо сільських, часто немає очисних споруд. Крім того, колодязі іноді розташовані поблизу сміттєзвалищ чи господарських споруд.
“Люди навіть візуально бачать, що вода каламутна і навіть з пінкою. Тому однозначно не можна сказати, що вода в селах чистіша, ніж в місті. Вона часом може бути ще й брудніша за рахунок того, що туди можуть потрапляти або добрива з полів, або стоки з ферм”, – пояснює Леонід Бицюра.
Клімат змінюється – вода зникає
Наш співрозмовник стверджує, що через кліматичні зміни в Україні зміщуються природні зони: степ пересувається до центру України і вище.
“Київ – це зараз вже степ. Ще років 10 тому степу тут не було. За прогнозами Інституту водних проблем і меліорації НААН, кількість орних земель з нестачею водозабезпечення зросте: з 18,65 млн гектарів (60%) зараз до 20,6 млн гектарів (67%) у 2050 році та до 25 млн гектарів (80%) у 2100-му”, – попереджає вчений.
Науковець наголошує, що ці зміни відбуваються вже зараз і ми можемо їх спостерігати через зміну рослинності, появу нових для наших територій рослин, комах та інших видів.
Леонід Бицюра про водну кризу в Україні
Леонід Бицюра впевнений, що кожен має усвідомлювати важливість збереження водних ресурсів. Навіть проста звичка вимикати воду під час чищення зубів має значення – якщо так робитимуть мільйони, результат буде відчутним.
“Дбайливе ставлення до води — це відповідальність і прояв солідарності зі світом. Вода з крана – не просто зручність. Це результат чиєїсь праці, витрат на очищення і на підйом води вам на поверх і в кран вашої кухні. У мене великі сподівання на нове покоління, бо ще з радянських часів залишилось хибне переконання, нібито все на землі створене для людини. Але ми – лише частина природи, і якщо зруйнуються умови існування на планеті, ми постраждаємо першими. Природа відновиться, а нам буде важко”, – підсумовує тернопільський вчений.
Довідка
Леонід Бицюра – завідувач кафедри екології та охорони здоров’я Західноукраїнського національного університету, член Ради Української водної асоціації, автор численних наукових праць з екології та водних ресурсів.
Ми писали також: Тернопільський еколог і викладач Леонід Бицюра: “Якщо не змінити водну політику, з чорнозему зробимо пустелю”.
