Чорнобильська катастрофа 1986 року, попри значну відстань від епіцентру вибуху, залишила глибокий слід на екологічній карті Тернопільщини. Радіоактивна хмара, що піднялася над четвертим енергоблоком, під впливом повітряних потоків не оминула західні регіони України, спричинивши нерівномірне забруднення ґрунтів, водних ресурсів та вплинувши на здоров’я тисяч мешканців області.
Географія забруднення: південний вектор
Ландшафти Тернопілля зазнали впливу радіації неоднаково. У той час як північні та центральні райони області залишилися у відносно сприятливій зоні, південна частина потрапила під дію радіоактивних опадів. Повітряні маси рознесли часточки пилу переважно у межах колишніх Борщівського, Бучацького, Заліщицького та Чортківського районів.
Основним забруднювачем біосфери став Цезій-137 — радіоактивний нуклід, що утворюється при поділі ядер у реакторах. Через довгий період напіврозпаду (близько 30 років), він досі залишається об’єктом пильної уваги екологів.
Населені пункти з найвищим рівнем Цезію-137 (за даними моніторингу):
- Село Коцюбинчики (Чортківщина): 5,29 Кі/км² (найвищий показник в області);
- Село Зелене: 3,5 Кі/км²;
- Місто Заліщики: включено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
Радіаційний фон та зони контролю
На сьогодні середній радіаційний фон на Тернопільщині коливається в межах 10–14 мкР/год, що не перевищує допустиму норму (25 мкР/год). Проте 10 населених пунктів області залишаються в зоні посиленого контролю. Для спостереження за станом екосистеми в регіоні закладено 35 контрольних ділянок, де фахівці регулярно перевіряють рівень накопичення радіонуклідів у рослинах та ґрунті.
Медичні наслідки та статистика постраждалих
За даними Департаменту охорони здоров’я ТОДА в області налічується понад 40 тисяч осіб, які офіційно мають статус постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи. Медики фіксують невтішну тенденцію: попри зменшення загальної кількості потерпілих через природні чинники, загальний стан здоров’я тих, хто залишився, погіршується.
Структура категорій постраждалих на Тернопіллі:
| Категорія | Опис групи | Орієнтовна кількість |
|---|---|---|
| Група 1 | Ліквідатори аварії на ЧАЕС | 1 841 особа |
| Група 2 | Евакуйовані із зони відчуження | Мешканці Прип’яті та Чорнобиля |
| Група 3 | Мешканці зон посиленого нагляду | Чортківський, Заліщицький регіони |
| Група 4 | Діти постраждалих осіб | Наступні покоління |
Вплив на здоров’я та поширені недуги
Серед постраждалих мешканців області перше місце за поширеністю посідають хвороби системи кровообігу. На другому та третьому місцях — патології органів дихання та травлення. Проте найбільш тривожним є зростання кількості онкологічних захворювань, зокрема раку щитовидної залози, що є прямим наслідком впливу радіоактивного йоду в перші тижні після аварії та тривалого впливу цезію.
Для постраждалих діє система щорічної диспансеризації та санаторно-курортного лікування, покликана мінімізувати негативні наслідки для організму. Хоча з моменту трагедії минуло 40 років, екологічна та соціальна боротьба з її спадщиною на Тернопільщині триває.
Читайте також: Роковини Чорнобильської трагедії: у тернопільському музеї презентували книгу про ЧАЕС.
Роковини Чорнобильської трагедії: у тернопільському музеї презентували книгу про ЧАЕС
