Дедалі більше української молоді обирає навчання у вищих навчальних закладах Далекого Сходу. Чому українські абітурієнти віддають перевагу освіті в азійських вишах розповіли спікерки освітнього проекту STEM is FEM Катерина Карпюк та Катерина Бондар.
Радниця Міністра охорони здоров’я з питань євроінтеграції Катерина Карпюк навчалася в Шанхайському університеті бізнесу та економіки у школі міжнародного бізнесу. Її спеціалізацією була тема “азіатсько-українські відносини”. Своїм досвідом пані Катерина поділилася із слухачками освітнього проекту STEM is FEM, який покликаний популяризувати технічні науки серед українських дівчат.
“Наша мета — досягти гендерного парітету в технологічних сферах — в IT, інженерії, робототехніці, космічній галузі, в різноманітних наукових напрямках. Та окрім бажання та мотивації велике значення в цьому процесі грає освіта. То ж ми намагаємося не тільки познайомити учасниць нашого проєкту із перспективними технологічними сферами, а й розповісти, як вони можуть отримати необхідні знання та досягти успіху у цих напрямках”, — розповідає ініціатор проєкту STEM is FEM, IT-бізнесмен та інвестор Сергій Токарєв.
Для вступу до Шанхайського університету на післядипломну освіту необхідно скласти іспит з англійської мови, написати наукове есе, в якому обґрунтувати, чому саме тебе мають вибрати на програму міжнародної бізнес-школи та пройти співбесіду.
“В есе я наголошувала на тому, що якщо вони поділяться своїм досвідом, то я імплементую його в Україні, і я подавала це з конкретними прикладами — в яких компаніях я це зможу зробити і в яких напрямках. Для них це дуже важливо”, — розповідає Карпюк.
На результат відбору також можуть вплинути потужні рекомендаційні листи. Фахове тестування при вступі на магістратуру відсутнє, проте для школярів, які вступають до бакалаврату, результати ЗНО, звісно, відіграють роль при відборі. Також варто бути готовим до того, що доведеться складати профільні вступні іспити англійською.
Відмінності від європейської освіти
Головний плюс, каже Катерина Карпюк, це багатогранна система навчання. Вчити доводиться більше, проте результат набагато ефективніший.
“Тобі не „запихають“ в голову структуру поведінки чисто азійську. Ти не вчиш досвід якоїсь певної країни. Ти вивчаєш досвід усього світу, у тебе викладачі з усього світу. Це виключає таку проблему, яка є у багатьох студентів, що повертаються, наприклад, з Англії. Отримані знання вони не можуть імплементувати в Україні через розбіжності у системах”.
Головний же мінус навчання в Азії не академічний. Це значна відмінність у культурі, до якої важко звикнути.
“Коли я тільки почала там навчатися, в мене був культурний шок, бо англійську розуміло дуже мало людей. Якщо не дай бог захворієш, буде дуже проблематично отримати допомогу. Лікарі ніби розмовляють англійською, але це так званий „чінгліш“. Достатньо своєрідна мова, яку дуже важко зрозуміти”, — пояснює пані Катерина.
Життя та побут в азійській країні. Найперше в Азії, запевняє пані Катерина, треба звикнути до місцевого побуту. Особливо до харчування
“Коли ти заходиш до супермаркету і там скачуть жабки, черепашки і все решта — це лякає. Взагалі там дуже багато хімічного харчування. Є і здорове харчування, але воно на порядок дорожче. Європейські продукти на порядок дорожчі. Гречку я возила з дому. Такої продукції, звичної в Україні, на полицях два роки назад не було. Проте зараз, через зростання української діаспори, це змінюється”, — зазначає Карпюк.
Люди в азійських країнах набагато стриманіше виражають емоції. Гостям країни теж треба постійно слідкувати за собою, дотримуватися суворого етикету та дрес-коду. В Азії не прийнято сипати компліментами. Там це розглядається як моветон.
“Азія взагалі сформувала мене як особистість. Після Азії ти серйозніше дивишся на речі і, якщо чесно, ставиш цілі більш високі, бачиш зовсім інше життя, розумієш, які можливості в тебе відкриваються і хочеться більше”, — розповідає пані Карпюк.
Дипломи. Досвід спілкування Катерини Карпюк із роботодавцями свідчить про те, що азійські дипломи високо цінуються в світі.
“З дипломом азіатського університету ви уже входите в топ. Ви можете працювати не тільки в Азії, але й в Європі, тому що наразі їхні університети — це набагато краще, ніж університети Лондона. Коли ти представляєшся на співбесіді, що навчалася, наприклад, в Шанхайському університеті, ти вже виділяєшся”, — каже Карпюк.
Катерина Бондар, координаторка соціальної реформи Команди підтримки реформ Міністерства фінансів України, додає: у багатьох далекосхідних вишах є вельми корисна можливість отримати подвійний диплом.
“Розглядаючи навчання в Європі, США чи Азії, я би порекомендувала розглянути Азію. Майже в кожному азіатському університеті є подвійний диплом. Ти поступаєш на навчання в азійський університет, а в нього сумісна програма з топовим європейським чи американським університетом. Частина курсів відбувається в Азії, частина в Європі чи США. Це відбувається або фізично, або прилітають викладачі. Наприкінці навчання ви отримуєте два дипломи, витративши той самий час”, — зазначила пані Бондар.
Ставлення до українців. Як запевняє пані Карпюк, китайці дуже люблять українських студентів за трудоголізм та стійкість. Наших студентів масово відбирають не тільки до вишів, але й у топові азіатські компанії.
“Після закінчення Шанхайського університету мене одразу запросили три компанії — китайська, японська і японсько-корейська, спочатку на практику, а потім і на роботу”.
Також Україна має дуже потужні зв’язки з Південною Кореєю. Корейці дуже люблять українців, тому що теж знають, що українські люди дуже роботящі.
“Тому нашим абітурієнтам слід розглядати корейські університети. Якщо брати топ — то це Гонконг, Японія, Сінгапур — це кістяк університетів, після яких знайти роботу мрії буде не складно”, — наголошує Карпюк
Одним з найважливіших моментів при виборі вишу також є перевірка перед подачею документів, чи є вивчення місцевої мови однією з обов’язкових умов до вступу. Це не завжди зазначається на сайтах навчальних закладів.
