Ще кілька років тому тут був чи не найгірший відрізок дороги. У радянські часи дамбу ставу облаштовували таким чином, щоб за необхідності швидко її зруйнувати. Таким чином намагалися ускладнити прохід ворогу. Більше 70 років не було навіть натяку на ремонт дамби. Натомість зростала кількість транспорту і навантаження на гідротехнічну споруду.
Саму дорогу називали “вбивцею ходової”. Дамба була настільки складним об’єктом, що за її ремонт жоден попередник Сергія Надала, перекладаючи відповідальність на “наступників”. Лише при Надалу ухвалили рішення провести капітальний ремонт дамби та відновити дорогу у співфінансуванні з державою. Підготовка до початку ремонту тривала кілька місяців, адже вздовж дамби проходили мережі. Під час ремонту дамби капітально реконструювали: дорогу; пішохідні зони; дощоприймачі; колодязі інженерних мереж; водогін; частину шлюзу; освітлення; каналізаційний колектор. Два роки тривали роботи. Загальна вартість проєкту склала понад 25 млн грн.
Тепер тут міцна основа. “Подушка” гранітного щебеню має міцність до тисячі кілограм на метр кубічний. Сьогодні тут гладенька дорога, якою зручно користуватися.
