Сьогодні медіаграмотність набуває ще більшої актуальності через зростання впливу інформаційних технологій (в тому числі ШІ) та соціальних медіа мереж. про це читаємо в матеріалі від Тернопільського обласного ТЦК та СП.
Агресор активно використовує медіа
Для України ця тема є надзвичайно важливою через триваючу гібридну війну з боку Росії. Агресор активно використовує медіа для поширення дезінформації та пропаганди, намагаючись маніпулювати громадською думкою, дискредитувати українські державні інституції, дизорієнтувати стосовно ситуації на фронті та залякати населення, розколоти суспільство через вигадані суперечки та різноманітні наративи дезінформації та знизити міжнародну підтримку України.
Згідно з даними Debunk Disinformation analysis center, Кремль витратив 1,9 мільярда доларів на російську пропаганду у 2023 році. Res Publica – Центр громадянської стійкості виявив, що витрати на російські державні ЗМІ зросли втричі порівняно з 2021 роком. І більшість зусиль Росії спрямовані на російську та, безумовно, українську аудиторію.
Правдива та фейкова інформація
Українці повинні навчитися відрізняти правдиву інформацію від фейкової, дотримуватись основ кібербезпеки та мати доступ до достовірних джерел про історію України. Це є важливими аспектами захисту національної безпеки.
Для успішної протидії пропаганді та дезінформації необхідно підвищувати рівень медіаграмотності населення, налагоджувати співпрацю з міжнародними партнерами, розробляти нові технологічні рішення, ефективно використовувати законодавче регулювання медіа та обмежувати поширення фейків через соціальні мережі.
Протидія російській інформаційній агресії вимагає координації на всіх рівнях: від індивідуальних зусиль громадян, залучення експертних організацій з протидії дезінформації та медіа – для розширення охоплення до міжнародної співпраці – для виходу на медіа простір країн Європи й далі.
