Минулого тижня група депутатів у Верховній Раді України зареєструвала проєкт постанови про розірвання договору оренди з Почаївською Успенською лаврою УПЦ (МП), що розташована у Тернопільській області. Про це пише Бомок.
Комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував уряду перевірити дотримання Почаївською лаврою умов угоди про користування комплексом споруд і у разі виявлення порушень розірвати договір про оренду з УПЦ (МП).
Якою є ситуація у Почаєві? Чи змінюється ставлення у вірян, з огляду на події у Києво-Печерській лаврі?
Віднедавна на всіх в’їздах у Почаїв встановлені блокпости. Тут цілодобово чергують силовики. Правоохоронці мають право зупинити і оглянути транспортний засіб, який в’їжджає у місто. Такий контроль пов’язаний із тим, що Почаївська лавра є одним із об’єктів підвищеної небезпеки в області, за визначенням керівництва Тернопільської обласної військової адміністрації, пише Радіо Свобода.
Очільник Тернопільської ОВА заявив, що тривають кримінальні провадження, ведеться претензійно-позовна робота. Але це є таємницею слідства.
Тим часом у самому Почаєві сьогодні спокійно. Біля Почаївської лаври немає жодних акцій, як це спостерігається, зокрема, у Тернополі та інших містах біля храмів УПЦ (МП).
Храм ПЦУ ‒ на околиці міста
У велике християнське свято ‒ Вербну неділю ‒ багато містян прийшли на богослужіння і освячення вербових гілок в Успенський собор Почаївської лаври. Частина відвідує Миколаївську церкву – УПЦ (МП) – або ж Свято-Духівський скит – чоловічий монастир УПЦ (МП).
Вірні ПЦУ тіснились у маленькій церкві на околиці міста. У 1993 році у Почаєві утворилась громада УПЦ (Київського патріархату). Відтоді люди домагались від влади надати їм у користування Миколаївський храм. Але ця церква стала власністю УПЦ (МП). Роками парафіяни, як вони кажуть, просили місцеву владу виділити їм земельну ділянку під будівництво храму. Земельну ділянку громаді виділили на околиці міста, і там парафіяни збудувала невеликий храм. Нині це церква ПЦУ. За роки незалежної України, для прикладу, монастир Почаївської лаври отримав від міської влади у межах міста понад 50 гектарів землі.
«Після нападу Росії на територію України у нашій церкві прихожан більше. Ми навіть почали ремонтні роботи. Я інколи заходжу до Почаївської лаври, бо це святиня. Досить близько спілкувався з братією лаври, коли був учасником будови собору Преображення, бачив людей, які активно відстоювали проросійську позицію, яку називають правильною церковною думкою. Ми бачимо за прикладом Києво-Печерської лаври, як там розумно підходять до вирішення питання. Думаю, за таким сценарієм пройдемо і Почаїв. Вони б дуже хотіли, щоб їх тягнули за ноги, щоб вони були мучениками. Росіянам тут місця не буде», ‒ говорить парафіянин ПЦУ Михайло Паляниця, син якого нині боронить Україну.
Вперше у храм ПЦУ в Почаєві прийшла молода жінка з дитиною. Як вона розповіла, раніше відвідувала Миколаївський храм УПЦ (МП). Саме війна в Україні спричинила те, що жінка прийшла молитись у храм ПЦУ.
«Це важке, але свідоме рішення, що все російське і московське ‒ все, крапка. Хлопців вбивають на фронті, а я буду ходити в церкву, де Кирила поминають, моляться за священну війну, як вони говорять? Від початку війни і до того ходили у Миколаївську церкву. А потім твердо вирішили з чоловіком, що ми туди не підемо, будемо ходити в українську церкву або чекатимемо повернення наших церков в українську церкву. Довго налаштовувалась і сюди прийшла», ‒ каже мешканка Почаєва Аліна.
Думки вірян
У Почаєві люди обговорюють ситуацію довкола Києво-Печерської лаври, відповідно, і долю Почаївської лаври. Думки різні, але якщо порівнювати ставлення людей до релігійних конфесій 2-3 роки тому, то сьогодні воно дещо змінилось.
Ось, що почуло Радіо Свобода від тих людей, які прийшли на богослужіння у Почаївську лавру:
– Я все життя сюди ходжу, тут вчилась ходити. Я йду молитись, а все інше мене не цікавить.
– Люди не підуть сваритися. Все буде так, як було. Бог – один. І ми ходимо, 300 років тут всі наші діди ходили. Тут нема російських попів, як пишуть, у нас хороші священники. Ми ходили і далі будемо ходити і молитись.
– Зараз нема ніякого правильного рішення. Ніби, з однією сторони, неправильно, що МП, але багато людей думають, що у нас, у лаврі ведуть службу російською, але це старослов’янська. Багато хто не розбирається у цьому і я теж. Прості люди не підуть обороняти лавру, а віряни можуть піти. Зараз у лаврі збільшилось людей, тому що у місто приїхали переселенці, і вони теж сюди приходять.
– Буваю у лаврі. Чула про все, що в Києві, але це не дуже цікаво нам. Я ‒ старша людина. І звикли до тієї віри, яка тут є. Нехай вона вже буде, як є.
– Приходжу на свято сюди. Я не проти, щоб була українська церква. У мене всі молитовники українською мовою. Не дуже вірю, що виселять лавру, у нас не такі люди тут. Я не піду обороняти, я вдома помолюсь, бо я ‒ українка. Не піду. У мене діти за Україну і кажуть, чого я йду сюди. А я вже звикла і не хочу ходити по всіх церквах, але я за Україну.
– Кожну неділю і свято я приходжу у лавру. Негативно ставлюсь до переходу лаври. Я народився і мама мене хрестила у православній вірі. У нас служать на церковнослов’янській, до війни не закликають. Хотів би, аби церква була, я був у цій церкві, щоб не було розколу. Кажуть, що то Московський патріархат, але вони вже відійшли. Не знаю, чи буде конфлікт, бо половина людей воює, половина виїхала. Просто буде розкол між людьми.
Багато парафіян, які повертались з богослужіння у Почаївській лаврі, взагалі не хотіли нічого говорити про ситуацію з лаврою.
Депутати вимагають перевірити Почаївську лавру
Днями група депутатів із різних фракцій зареєструвала у Верховній Раді України проєкт постанови про розірвання договору оренди з Почаївською Успенською лаврою УПЦ (МП). А комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує уряду перевірити дотримання Почаївською лаврою умов угоди про користування комплексом споруд і у разі виявлення порушень розірвати договір про оренду з УПЦ (МП).
Тим часом, як повідомляє УПЦ (МП) на своїй сторінці у фейсбуці, юрист Почаївської лаври виявив порушення у законопроєкті Верховної Ради щодо розірвання договору з монастирем і направив адвокатський запит на ім’я голови Верховної Ради. На думку УПЦ (МП), у парламенті зареєстрований «черговий дискримінаційний» проєкт постанови.
«Попередній розгляд проєкту здійснено комітетом із питань гуманітарної та інформаційної політики України за 2 робочі дні без урахування висновків інших комітетів, визначених відповідальними за його розгляд, без оцінки відповідності положенням права Європейського союзу щодо виконання міжнародно-правових зобов’язань України. Такі дії комітету Верховної Ради України з питань гуманітарної та інформаційної політики України є порушенням статті 93 Регламенту та свідчить про упереджене ставлення до вирішення питання, визначеного у проєкті постанови», – мовиться в офіційному повідомленні.
До комплексу Почаївської Успенської лаври входять пам’ятки національного значення XVIII‒XX століть ‒ Успенський собор, Троїцький собор, монастирські келії, архієрейський будинок, дзвіниця, надбрамний корпус. Ще у 2019 році на запит Радіо Свобода про стан цих пам’яток і їхньої перевірки Міністерство культури України повідомило, що за підсумками інвентаризації у Свято-Успенській Почаївській лаврі у Тернопільській області експерти дійшли висновку, що пам’ятки архітектури на її території перебувають в задовільному технічному стані. Комісія з перевірки була створена у листопаді 2018 року. Тоді провели загальний огляд стану збереження об’єктів культурної спадщини. Але про деталі перевірки міністерство тоді не поінформувало Радіо Свобода у відповідь на запит.
Віцепрезидент Національної спілки архітекторів України Юрій Вербовецький наголошує, що весь комплекс Почаївської лаври – це пам’ятка архітектури національного значення, і на всі роботи, які там проводяться, має бути дозвіл Міністерства культури і погодження Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника.
«Будівництво нового храму, всі роботи на території лаври ‒ втручання у зовнішній вигляд, історичний образ комплексу тощо не допускається, ані згідно з законодавством, ані Міжнародною хартією. Успенський храм, для прикладу, все, що будувалось початково, у часи Потоцького, це був період бароко. А тоді перевагу надавали мідному покриттю, це європейський підхід, культура, архітектура. Автентичний вигляд Почаївської лаври спотворений. Десь щось помалювали у золото, щось поштукатурили, набудували, нову церкву збудували, каплиці ‒ це все спотворює. І доведеться, мабуть, зробити експертний аналіз, зіставлення тих спотворень, які відбулись за останні 30 років, з’ясувати, скільки автентики залишилось як зовні, так і всередині пам’яток. Припускаю, що власники робили багато що в обхід законодавства.
Так поступово змінювався характер Почаївської лаври. Бо треба розуміти мету. Якщо в українців є глибинна історія, то, відповідно, пам’ятка повинна створювати враження, що вона має історію, що є давня, яка нагадує певну епоху культури, з європейськими чи українськими особливостями. А цей підхід, який бачимо у Почаївській лаврі, – це спотворення, мета якого знецінити українську історію, культуру, надати їй цукерковості і штучності. Це неправдиве, це все блищить», ‒ говорить Радіо Свобода архітектор Юрій Вербовецький, який працює над реставрацією історичних будинків, замків і костелів Тернопільщини.
Парламентський комітет із питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендує уряду перевірити Почаївську лавру. Монастир УПЦ (МП) має угоду на безоплатне користування архітектурним комплексом до 2052 року. Цей договір був підписаний урядом на чолі з Віктором Януковичем у 2003 році. Тоді ж урядовою постановою було виключено зі складу Кременецько-Почаївського державного історико-архітектурного заповідника споруд Почаївської Свято-Успенської лаври. Але у 2018 році Міністерство юстиції скасувало розпорядження №438 від 17 липня 2003 року.
Якщо буде знайдено порушення умов оренди комплексу Почаївської лаври, то це юридичні підстави достроково розірвати договір, зазначили Радіо Свобода у Державній службі етнополітики і свободи совісті. Розірвання угоди оренди означає, що чоловічий монастир УПЦ (МП) зобов’язаний покинути територію Почаївської лаври.
За оцінками експертів, у Почаєві може виникнути протистояння у разі розірвання угоди оренди. Адже Почаївську лавру роками називали «форпостом «русского мира». Торік СБУ під час обшуку в духовній семінарії в Почаєві виявила літературу, в якій заперечується існування українського народу, його мови, права України на державність, брошури та книги ксенофобського і ненависницького змісту з образливими вигадками про інші національності та релігії.
У лаврі у 2015 році, як повідомляли прочани, продавались брошури, в яких пропагувався сепаратизм та ідеї так званої «Новоросії». Утім, інших доказів цьому немає.
У Почаївській лаврі прибрали оголошення, що не приймають пожертви і записки на молитву за віровідступників: «нехрещених, цілителів, греко-католиків, католиків, розкольників УПЦ (КП) і ПЦУ». Бо це нетолерантне ставлення до вірних інших конфесій і спричинило критику. Але такі оголошення висять у Свято-Духівському чоловічому монастирі УПЦ (МП) у Почаєві.
І, як прогнозують громадські активісти у Почаєві, якщо йтиметься про захист Почаївської лаври, то ченці Свято-Духівського монастиря можуть бути великою підтримкою.
Понад чотири століття Почаївський монастир входив до складу Київської митрополії Константинопольського патріархату, 110 років – до Греко-католицької церкви, близько 20 років перебував у Польській православній церкві. Із 1831 року ‒ під впливом Російської православної церкви (РПЦ), зауважують дослідники.
На початку 90-х років ХХ століття, коли проголосили Незалежність України, серед ченців монастиря були проукраїнські погляди і навіть підтримувалась позиція переходу від Російської православної церкви до УПЦ (Київського патріархату), але, згідно зі свідченнями очевидців, у лавру приїхала група ченців із Росії і монастир залишився під впливом Московського патріархату.
Монастир УПЦ (МП) на території лаври збудував нову Преображенську церкву (2009‒2011 роки), оздоблювальні роботи дуже коштовні і досі продовжуються. Цей храм вражає величиною і 33 золотими куполами.
За офіційною інформацією Почаївської Успенської лаври, храм збудували на місці занедбаних господарських будівель. Який був стан цих приміщень, на яких підставах міська влада виділила землю, чи були видані всі дозволи ‒ це мали б з’ясувати під час урядової перевірки. Цей храм збудований так, що має окремий вхід, в’їзд, автостоянку, облаштовано територію і для вірян.
Поруч Преображенського храму ведуться будівельні роботи.
Новий храм УПЦ спроєктований і збудований так, що він може бути відгороджений від архітектурного комплексу Почаївської лаври.
Релігієзнавці зазначають, що Почаївська Успенська лавра УПЦ (МП) у разі розірвання з нею угоди оренди оскаржуватиме це питання у суді.
Галина Терещук
