Інклюзивний спорт допомагає ветеранам відновити сили. Військовослужбовці 2-ї Галицької бригади НГУ кажуть, командні змагання дають змогу відчути приналежність до бойового братерства навіть поза полем бою. Про це пише Голос.
Історії бійців такі різні, як і їхні життєві дороги, однак усіх об’єднує військова справа та любов до спорту, який приводить в норму не лише фізичне тіло, але й дух та моральний стан кожного.
Адріан родом з Закарпаття. На війні гвардійцю неодноразово доводилось відбивати багатоденні штурми ворога, вести бій з російськими диверсантами. І навіть пощастило вижити після попадання FPV-дрону по машині в якій він їхав. Одне з найбільших випробувань сталося під час боїв на півдні України, коли він отримав серйозне поранення. З того часу минуло кілька місяців реабілітації, а зараз Адріан повертається до звичного життя, хоча це дається непросто.
– Частиною мого відновлення є зустрічі з побратимами: ветеранські чи військові форуми, турніри з адаптивних видів спорту. Я побачив, що фізичні навантаження найкраще допомагають мені відчувати себе знову живим, повертають мене в команду, де ми знову працюємо разом, навіть якщо це не бойові виходи, — каже він.
Сапер Андрій з Одещини. Під час виконання бойового завдання його групу помітили ворожі дрони-розвідники. Внаслідок обстрілу чоловік отримав поранення в ногу та спину. Два зламані ребра пробили легені уламки пошкодили селезінку. Завдяки своїй фізичній силі гвардієць зміг дістатись свого бліндажа. Майже 200 метрів він добирався, притримуючи рани руками. Сьогодні про поранення нагадує десяток рубців по всьому тілу. Але навіть після таких травм Андрій не здається, каже: «Я настроївся відновити тіло та повернутися в стрій».
Шанс для цього гвардієць вбачає у активному способі життя і постійних тренуваннях. Чоловік багато ходить, пробує більші навантаження, але так, щоб не розійшлися рубці.
– Я навіть вирішив брати участь у змаганнях. Це не для того, щоб ставити якісь рекорди. Моя мета — це повернути свою фізичну форму. Без тренувань і важкої праці цього не зробити. Можу сказати, що для мене спорт — це шлях до відновлення і до нормального життя, — розповідає гвардієць.
Інклюзивний спорт допомагає ветеранам відновити сили
Владислав з Хмельницького каже, що переграв смерть у ближньому бою. Під час одного з завдань його група наштовхнулася на засідку. Гвардійці прийняли бій. Чоловік отримав дві кулі в ногу. Наклав турнікет і продовжив відбивати напад. Ще одна ворожа куля зачепила голову. Бійця евакуювали побратими, а лікарі надали своєчасну кваліфіковану допомогу. Незважаючи на важкі травми, Владислав наполіг, щоб йому дозволили займатися в залі. Поступово він повертається у форму.
– Я тягаю залізо не лише для м’язів. Спорт дає мені впевненість, якої я так потребую. Про м’язи навіть мова не йде. Доводиться відновити якісь базові рухи, які після поранення, робити важко. Навіть просто на дві ноги стати, пройтися рівно. Є побратими, у кого важчі поранення, і шлях до відновлення довший. Знаю одне – треба бути сильним, щоб не бути слабким. Бо, як показує досвід, слабким важче виживати, — говорить він.
Львів’янин Семен, через те, що був найстаршим в підрозділі, отримав псевдо Дід. Сам сміється. Про роки каже, що час не обдуриш, але з ним можна подружитися. Але, коли мова заходить про війну, то тут стає не до сміху. Чоловік відбив чимало російських штурмів. Дід обороняв, Вугледар, Мар’їнку, Авдіївку. Одного разу в його бліндаж поцілив танк. Чоловік вижив, але отримав важку контузію. Зараз мужній воїн проходить реабілітацію. Каже, що значну роль відіграють фізичні вправи. І мова не лише про тренажери. Наприклад, реакцію він відновлює за допомоги пінг-понгу.
– Відновлення через спорт допомагає мені повернутись з війни. Навіть проста руханка чи домашня розминка дають можливість не тільки відновити тіло, а й очистити думки. Для мене це важливо. Тому намагаюся не пропускати різні ветеранські турніри з адаптивних видів спорту. Це те середовище, де такі, як я, можуть мінятися досвідом, надихатися успіхами один одного і так здобувати свої перемоги над обставинами і над самим собою. Я давно вирішив для себе, що буду йти в цьому ветерансько-спортивному напрямку, — підсумовує він.
Кожен із цих чотирьох нацгвардійців пережив не один важкий бій, і кожен знайшов свій шлях до відновлення. Перетнулись їх шляхи на турнірі для ветеранів, який організувала 2 Галицька бригада Національної гвардії України. Цей спортивний форум об’єднав військовослужбовців з усіх підрозділів Західного територіального управління НГУ.
Учасники заходу вшанували пам’ять полеглих побратимів і висловили підтримку пораненим. Попри різні історії та різні підрозділи, гвардійці кажуть, що мають багато спільного. Перш за все це прагнення перемогти обмеження і відновитись після поранень.
Ми писали раніше: В тернопільській обласній поліції працевлаштовують ветеранів війни з інклюзивними потребами.
