«Хто, як не я?» – завжди повторював у розмові з рідними загиблий воїн Петро Сухецький із Застінки. На Тернопільщині прощалися із захисником Петром Сухецьким. Про це пишуть на сторінці Великогаївської громади.
На щиті
У Великогаївській громаді зустріли кортеж «На щиті», який востаннє віз додому загиблого захисника Петра Сухецького.
Чоловіка мобілізували у лютому 2024 року. У військовій частині був майстром ударних безпілотних авіаційних комплексів, проходив службу на Донецькому напрямку.
Численно колону зустріли у Великих Гаях. Голова громади Олег Кохман від імені усіх жителів висловив співчуття матері Олександрі та усій скорботній родині. Священники помолилися за упокій душі загиблого.
До війни Петро Сухецький працював у ВАТ «Птахофабрика Тернопільська». Весь колектив із синьо-жовтими квітами вийшов на подвірʼя підприємства, щоб попрощатися з колегою та добрим другом.
Не стримувала сліз мама Олександра. Раптова звістка про загибель сина не вкладається у голові, адже лише ввечері говорила з Петром, а вже наступного дня отримала сповіщення. Жінка дякувала усім , хто вийшов попрощатися із сином та підтримав родину у важку хвилину.
На колінах живим коридором зустріли тіло воїна жителі Кипʼячки та Товстолуга.
Отець Василь Собчук згадав, як у розмові Петро завжди до привітання «Слава Ісусу Христу!» додавав «Слава Україні!», виявляючи тим свій великий патріотизм.
– Ми памʼятатимемо нашого Героя Петра завжди усміхненим, готовим будь-коли прийти на допомогу, – сказав у своїй промові отець Василь.
У рідному селі Петра зустріли на колінах вздовж дороги, вистеленої квітами та лампадками. Тіло несли селом до рідної хати, біля воріт якої зустрічав онука дідусь… Як колись зі школи, а сьогодні… з війни, щоб назавжди попрощатися.
Вічна пам’ять Герою! Слава Україні!
На Тернопільщині прощалися із захисником Петром Сухецьким
Ми писали про таке: У громаді на Тернопільщині двоє загиблих захисників.
