Преображення Господнє — це одне з дванадцяти найбільших свят у християнстві, встановлене на честь об’явлення божественної сили Христа Спасителя своїм учням.
Святі отці називали це свято другим Богоявленням. Подію преображення описують одразу три євангелисти — Матей, Марко та Лука. За Юліанським і Новоюліанськими календарями його святкують 6 серпня, але через запізнення на 13 днів Юліанського — його відзначають аж 19 серпня за новим стилем. ПЦУ і УГКЦ це роблять востаннє, повідомляє RISU.
Преображення Господнє, згідно з Євангелієм, відбулось перед голгофськими стражданнями Ісуса Христа. Ісус взяв із собою трьох своїх учнів — Петра, Якова та Івана і вирушив з ними на гору. Традиційно Преображення пов’язують з горою Тавор. Однак в Євангеліях немає жодної згадки про назву гори, де відбулося Преображення.
Там Христос молився, утомлені ж учні заснули. Коли ж прокинулися, то побачили, що Ісус Христос преобразився: лице Його сяяло, мов сонце, а одяг Його став білим, як сніг, і блискучим, як світло. Поруч з’явились пророки Мойсей та Ілля й почали розмовляти з Ісусом. Згодом велика біла хмара накрила їх, і пролунав голос Бога Отця: «Це Син мій улюблений, що його Я вподобав. Його слухайтеся» (Мт. 17: 5).
У момент преображення Господь дав можливість трьом апостолам побачити поєднання двох природ у Христі: божественної і людської.
Святкування цього празника сягає ще IV століття, коли св. Єлена побудувала храм на горі Тавор на честь Господнього Преображення. Від VI століття це свято поширюється в усій Східній Церкві під назвою «Господнє Преображення».
Народною традицією стало у цей день освячувати перші плоди, серед яких – яблука, груші, мед. Цей звичай перейняла християнська Церква від Старого Завіту, який приписував приносити перші плоди до Господнього Храму (традиція юдейського свята Шавуот).
