Нещодавно Львівський (восьмий) апеляційний адміністративний суд прийняв резонансне рішення, яким скасував результати другого туру виборів в Тернопільському педуніверситеті. Дане рішення викликає чимало питань щодо легітимності, юридично воно виглядає нікчемним. На суді навіть виник скандал, адже на засідання не пустили представників Міністерства освіти і науки, яке є співвідповідачем. Тож МОН та педуніверситет вже готують касаційну скаргу.
Почалося все з того, що влітку 2023 року один з кандидатів на посаду ректора тернопільського педуніверситету Володимир Місько (вибори ректора ТНПУ відбулися в грудні 2022 року – ред), програвши суд у місцевому окружному адміністративному суді, звернувся у Львівський апеляційний.
В кінці жовтня 2023 року колегія суддів зі Львова у складі Сеник Р. П., Онишкевич Т. В., Судова-Хомюк Н. М. прийняла рішення залишити без розгляду апеляційну скаргу і повернути її позивачу, оскільки не було оплачено судовий збір. Ця ухвала набрала законної сили з моменту її підписання та могла бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Володимир Місько цієї ухвали не оскаржував.
Проте вже у грудні він знову звернувся до суду, пояснивши, що не знав про недоплачений судовий збір і попросив поновити розгляд його скарги, мотивуючи це розірванням договору про правову допомогу з адвокаткою Вітою Кавійчик. Львівський (восьмий) апеляційний адміністративний суд, всупереч власному судовому рішенню від 31 жовтня 2023 року та судовій практиці Верховного Суду, раптом відкрив апеляційне провадження та виніс ухвалу про поновлення строків на апеляційне оскарження за апеляційною скаргою Міська В.В. Хоча, як зазначають юристи, з практики діючого судочинства це практично неможливо.
Найцікавіше, що Володимира Міська в суді й надалі представляла адвокатка Віта Кавійчик, з якою позивач начебто розірвав угоду, і саме це стало першопричиною поновлення провадження. Однак судді Восьмого апеляційного адміністративного суду чомусь не звернули увагу на цю важливу обставину.
Цього тижня суд вирішив частково задовільнити позовні вимоги апелянта (з 14 вимог задовольнили 4). Всі вони стосувалися скасування результатів другого туру виборів та документів, які супроводжували його. При цьому результати першого туру виборів ректора та всі супровідні документи цього процесу, які критикував апелянт, суд залишив чинними.
Відповідачами у цьому судовому процесі, ініційованому колишнім кандидатом в ректори, є Міністерство освіти і науки України та Тернопільський національний педагогічний університет. Однак колегія суддів без вагомих на те підстав не допустила представників міністерства на підсумкове засідання, що є порушенням процесуального судочинства. Це призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, що є одним із ключових принципів процесуальної справедливості, та обмежив її конституційне право на участь у судовому розгляді.
Таке дивне рішення суддів Львівського апеляційного адміністративного суду викликає чимало запитань. Зокрема, хто чи що змусило колегію переглянути своє рішення про залишення скарги без розгляду? Чому інтереси кандидата дозволили представляти адвокатці, через розрив договору з якою і отримав апелянт право на поновлення апеляційного провадження? Чому задовольнили тільки 4 вимоги з 14? Чому на засідання не допустили відповідача – Міністерство освіти і науки України? В яких розмірах було сплачено судовий збір?
Зрештою, якщо пригадати як кілька років тому саме цей суд «прославився» на всю Україну суддею-колядником Зваричом, при обшуку у якого виявили мільйони доларів та гривень готівкою, можна здогадуватися, які саме аргументи беруть до уваги у цьому будинку правосуддя.
Представники МОН та ТНПУ планують оскаржувати дії суддів у Державному бюро розслідувань та Вищій раді правосуддя, а також вже розпочали формування касаційних скарг до Верховного Суду.
Водночас незрозуміло, чого добивається Володимир Місько. Адже після виборів ректора у виші з часом значно поменшало його прихильників, університет твердо стоїть на ногах, розвивається та займає лідируючі позиції в Україні по багатьох параметрах. Тож зараз перепроводити другий тур для нього навряд чи логічно, результати очевидні вже зараз і вони далеко не на його користь.
В кулуарах подейкують, що за черговою судовою тяганиною може стояти структура, яка намагається відібрати у педунівесритету майже 0,6 га землі вишу на вул. Громницького для забудови. Не виключено, що дані рухи також зіграють на користь одному з місцевих вишів. Адже після ініціативи міністерства освіти щодо укрупнення вищих навчальних закладів, внутрішні протиріччя в педуніверситеті можуть використати для того, щоб його юридично розформувати і приєднати до якогось іншого тернопільського.
В обидвох цих випадках Володимир Місько навряд чи виступає самостійним гравцем, а найімовірніше просто виконує волю замовників.
