Останніми днями йде багато обговорень «справи Шила», якому НАБУ й САП інкримінують організацію корупційних схем в Укрзалізниці. Пишуть про це багато, але питань виникає ще більше. А відповіді на них не завжди лежать на поверхні.
Тож ми поспілкувалися з багатьма правоохоронцями і юристами, щоб розібратися. І в процесі дізналися чимало нових деталей, яких не було у ЗМІ – і щодо самого Шила, і щодо цієї справи.
Як стати ворогом №1
Найперше, на що звертаєш увагу: це кількість впливових ворогів, які з’явилися у Артема Шила за той час, поки він очолював Головне управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБУ (або як його називають – ГУ «І»).
Серед них: російський гральний бізнес, якому Шило заважав заробляти гроші в Україні, українські олігархи, чиї схеми регулярно викривала СБУ, і нарешті російські олігархи, які з початком повномасштабної війни почали різко втрачати свої українські активи. В інтернеті можна знайти багато «вкидів» і навіть прослідкувати, як були зрежисовані ці хвилі.
Коломойський, Фірташ і Ко
Отже, по черзі. Найбільш впливові олігархи Валерій Коломойський і Дмитро Фірташ отримали свої підозри за матеріалами вже згаданого ГУ «І» СБУ.
Тож зараз Коломойський сидить у СІЗО тому, що підлеглі Шила задокументували внесення готівки на банківські рахунки і завдання збитків 5,8 млрд грн з подальшою легалізацією цих грошей.
А у справі Фірташа встановили, що його «DF Group» безоплатно споживала природний газ, який належав державі. Збитки від цього сягнули 4,2 млрд грн. У результаті: 16 посадовців включно із самим олігархом отримали підозри, а 20 газорозподільних підприємств повернуто у власність держави. А це 70% українського ринку. Всі вони зараз перебувають в управлінні «Нафтогазу».
Також управління Шила розслідувало справу про привласнення нафтопродуктів Курченка з боку колишнього нардепа Сергія Пашинського. Слідство встановило, що це призвело до збитків державі на майже 1 млрд грн. Зараз шістьом особам оголошено підозри, дехто з фігурантів перебуває під вартою, арештовані об’єкти, з допомогою яких у майбутньому можна буде компенсувати завдані державі збитки.
Резонансні кейси і оголошення підозр у державній зраді нардепам ОПЗЖ Нестору Шуфричу і Олександру Пономарьову, які співпрацювали з РФ, теж були реалізовані підрозділом Шила.
Санкції і російські олігархи
А ще наші джерела згадують, що з початку війни Шило проводив активну «дерусифікацію» нашої економіки. Простіше кажучи – розшукував і доводив зв’язки з російськими олігархами в стратегічних українських компаніях. А результатом цих справ ставало запровадження санкцій і конфіскація майна й активів на користь України.
На сьогодні Вищий антикорупційний суд стягнув у дохід держави найбільші активи російських олігархів на території України. А це понад 23 млрд грн. І сума точно не фінальна, бо деякі справи перебувають на інших процесуальних етапах.
Хто запалив російські НПЗ
Та найцікавіше, що нам вдалося вияснити: джерела кажуть, що атаки дронів на російські НПЗ, які регулярно влаштовує СБУ, – це була ідея Артема Шила.
Чимало наших джерел вказують на те, що саме він контактував із виробниками дронів і координував ці спецоперації СБУ з представниками інших Сил оборони.
«Це була його ідея і напрацювання: від оцінки потенціалу кожного окремого заводу, до напрацювання цілей і взаємодії з виробниками безпілотників. Він зустрічався з виробниками, щоб дрони були саме з такими характеристиками, які потрібні СБУ для цих специфічних задач. Загалом за ним та його співробітниками був цілий комплекс задач – від аналітики і визначення цілей до загальної координації атак та їх матеріально-технічного забезпечення», – зазначає наше джерело.
І як виявилося, знищувати нафтовий потенціал рф – це було дуже своєчасно і влучно. Сьогодні російські НПЗ палають, виведено з ладу від 15% до 25% річного обсягу первинної нафтопереробки, РФ обмежує експорт палива. Збитки від цих ударів – мільярди доларів. Кількість пошкоджених потужностей рф перевалила за десяток.
І за цікавим збігом обставин – після того як активно почало лунати невдоволення деяких партнерів від того, що СБУ настільки ефективно атакує російські НПЗ, тут же з’являється «справа Шила» і його відправляють під варту на 2 місяці. Співпадіння?
Нестиковки у справі
Не менш цікаво було проаналізувати судове засідання, на якому Шилу обирали запобіжний захід, і доказову базу, яку представило НАБУ.
Ми поспілкувалися з правниками, і вони звернули увагу на деякі нюанси, що свідчать: справа має сумнівні перспективи.
По-перше, НАБУ не надало незалежної експертизи завданих збитків. Так, публічно вони озвучують гарні цифри, але ці «збитки» визначені самим НАБУ, а воно є зацікавленим органом розслідування. Тоді як подібні економічні злочини вимагають незалежної експертизи – це все ж таки стаття 191 Кримінального кодексу (привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем).
Однак схоже на те, що “набушники” хотіли дуже швидко «організувати» закриття Шила, тож часу на експертизи не мали.
Друге, що впало в очі на суді: у записаних і представлених матеріалах немає ні переписок, ні спілкування самого Артема Шила. Зате очевидно, що є одна людина, яка провокує інших на розмови, називаючи різні високі прізвища.
І судячи з усього, ця людина є агентом під прикриттям. Тут мимоволі пригадується славнозвісний «агент НАБУ Шевченко» і справа Свинарчуків про постачання оборонним підприємствам продукції за завищеними цінами. Тоді НАБУ видавало листи, що липова фірма «Оптимумспецдеталь» не має ознак фіктивності. Але відповідний детектив тоді не сів за грати, а отримав підвищення.
У випадку з Шилом вся лінія обвинувачення будується саме на цих провокативних розмовах підставного агента. Прізвища називає тільки він. Все інше – інтерпретації і гучні заголовки.
Ще одна важлива деталь: Шилу закидають, що він підписав листа СБУ до Укрзалізниці, що компанія-учасник тендеру має російський слід. Було б дивно не помічати того, що вона й справді має цей слід. Бо він очевидний просто з назви. І до речі, такі листи СБУ є рекомендаційними. Спецслужба розсилає їх як попередження, при найменшому натяку, що росіяни можуть знову проникнути у стратегічні підприємства. Тож Укрзалізниця могла й не реагувати на цю рекомендацію.
І наостанок: суд визначив альтернативним запобіжним заходом для Шила заставу в 30 млн грн. А це означає, що суддя не вважає озвучені НАБУ цифри обґрунтованими.
Тож цілком можливо, що ця справа розвалиться у суді так само швидко, як і була сформована.
