Міський голова Тернополя Сергій Надал заявив, що направить запити в компетентні органи для з’ясування обставин загибелі бійця Богдана Покітка, який загинув майже одразу після прибуття на фронт.
Даємо розгорнуту статтю військового аналітика та журналіста Юрія Бутусова з цієї теми.
Зі мною зв’язалась родина Богдана, його друзі, які вирішили надати цій історії максимального розголосу, щоб були зроблені висновки. Валентина, дружина рідного брата Богдана, Михайла Покітка, та друзі родини повідомили таке.
У родині Покітків два рідні брати. Михайло – чинний військовослужбовець, тобто один родич у родині вже служить.
16 січня Богдану Покітку, підприємцю в Тернополі, виповнилось 33 роки. Цього дня на автобусній зупинці в Тернополі йому вручили повістку, він негайно пройшов медогляд, та 18 січня став солдатом ЗСУ.
Ніякого досвіду служби в армії в Богдана не було. Але Богдан казав, що якщо країні потрібно, то він теж стане служити.
Богдана зарахували до складу роти охорони Тернопільського військкомату. Він стояв у караулах та брав участь у роздачі повісток. За свідченням близьких, він один раз виїжджав на полігон, та відстріляв не більше одного магазина, жодної іншої підготовки не було. Родина чекала, що час для підготовки настане пізніше.
11 лютого Покітко отримав наказ висуватись на Донбас у бойову частину. Він не відмовився, на відміну від деяких інших, попри відсутність навичок. Про те, що на фронт посилають непідготовленого бійця у Тернопільському військкоматі, звичайно, знали. І тим не менше, Богдана відправили на війну.
14 лютого Покітко зателефонував колегам по роботі, сказав, що перебуває в Слов’янську, вони чекають нового командира і у складі поповнення будуть зараховані у 10-ту гірсько-штурмову бригаду, де його, звичайно, сприйняли як піхотинця, який готовий виконувати завдання в першій лінії. Богдан бачив, що деякі бійці з поповнення кажуть, що вони обмежено придатні, але Богдан вважав негідним оголошувати свою непідготовленість, він вирішив без будь-яких скарг виконувати всі накази.
16 лютого Богдан Покітко загинув у бою.
Усі близькі та родина, які знали, що він був далеким від війни, були шоковані, з якою швидкістю непідготовлену людину відправили на передову та як швидко він через це загинув.
Богдан був умотивованим та чесним громадянином, і якби він отримав хоча б мінімальну підготовку, він міг би стати якісним бійцем, сержантом.
Родина Богдана Покітка вимагає встановити, яка конкретно посадова особа Тернопільського військкомату ухвалила рішення направити непідготовлену людину на передову, що призвело майже миттєво до загибелі?
Хто конкретно відповідав за бойову підготовку перед виїздом, що було для цього зроблено?
На вимогу військового керівництва до Кримінального кодексу були ухвалені зміни, які карають за невиконання наказів. Чи є втрата життя солдата таким чином порушенням норм підготовки та злочинною недбалістю? Чи буде порушена кримінальна справа?
Минув рік війни, рік. І справа Богдана Покітка потребує розголосу, щоб змусити командирів відповідально ставитись до найдорожчого – життя солдатів, яке їм довіряють.
Будемо й далі висвітлювати цю справу та інформувати, яка буде відповідь на вимоги родини Богдана Покітка та мера Тернополя Надала.
Богдан не встиг створити власної родини. Але він залишив пам’ять, яку не можна забути і з якої мають бути зроблені конкретні висновки, і це важливо для суспільства.
Втрачені життя та погляди загиблих героїв – це єдине, що ніколи не забудуть, і це те, що війна ніколи не спише.
Юрій Бутусов, Цензор.НЕТ Джерело: https://censor.net/ua/r3400779
