Колектив Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка цими днями відвідав Івано-Франківський драмтеатр із переглядом мюзиклу «Гуцулка Ксеня».
За сюжетом, до Ворохти зі США прибувають українські емігранти, щоб знайти молодому хлопцеві наречену в Карпатах. Батько заповідав йому мільйон доларів, але за умови, якщо він знайде на історичній батьківщині «свідому українку» і одружиться з нею. Поміж цим спостерігали за унікальною колекцією гуцульських гунь, блискавичною грою акторів, красномовністю, музичністю, хореографічними здібностями, відчуттям ритму та комунікацією з глядачами. Головний герой Іван Синиця дотепно відповідав на вигуки зі залу, чим викликав ще більше захоплення у присутніх.
Гуцульський говір – це суміш комічного з реальним, який завжди викликає посмішку та водночас пронизаний глибоким філософським змістом, заснованим на реальних подіях.
«Потрібно зняти рожеві окуляри. Ми повинні передавати молоді лише найкращу освіту, щоб не виросли «штурпаки» та не казали «какая разніца». Бо тоді прийдуть чужі переучувати по-своєму, а потім чужі прийдуть «защіщать». А культура робить з особи людину, вона надає дух. Тому в освіту та культуру треба вкладати найбільші гроші та Збройні Сили України, щоб цю незалежність не виборювати роками», – як зазначив Іван Синиця під час однієї зі сцен.
На натхненній ноті продовжили подорож місцевістю Івано-Франківська, дізнались ближче його історію та основоположників цього міста.
Працівники ТНПУ також відвідали історико-меморіальний музей Степана Бандери у селі Угринів, що на Івано-Франківщині. Пані Леся провела екскурсію, під час якої змістовно та цікаво розповіла про родовід малого Степана, період заслання, діяльність, сімейні цінності. Показала все, що вдалося зберегти до сьогодні: записки, друкарську машину, елементи інтер’єру та одягу. Також мали можливість напитися водиці з криниці родини Бандер.
Відрадно, що профком працівників ТНПУ дбає про культурний розвиток освітян, адже додому повернулися всі натхненні та емоційно-піднесені. Дякуємо Івану Каплуну, Тетяні Кравчук за організацію поїздки та всім, хто долучився до мандрівки.
