Катерина Божаківська – студентка-журналістка, яка із першого курсу навчання зрозуміла, що лише наполегливістю та бажанням можна досягти бажаного. Вона вже третьокурсниця і вдало поєднує роботу з навчанням.
– Розкажи як сталося так, що ти стала не тільки студентом, а й працівником університету в якому вчишся?
– Все у цьому житті має свій час. І після вступу до Західноукраїнського національного університету у мене з’явилася можливість проявити себе. Мене помітили, побачили й відчули вогник у серці, бажання крокувати лише вперед і реалізовувати себе. І от вже у другому семестрі навчання я отримала дзвінок із пропозицією працювати у пресслужбі нашого вишу.
– Чим саме ти займаєшся на роботі? Які твої обов’язки?
– Я журналіст, тому щодня у мене багато тексту, різноманітних подій, заходів, зустрічей, інтерв’ю із різними людьми. Окрім цього, звісно, проведення тренінгів для студентів та створення контенту для усіх наших соцмереж.
– Що тобі найбільше запам’яталося за весь час роботи в університеті?
– Виокремити щось надособливе – нереально. Та напевно я завжди пам’ятатиму день, коли я вперше разом із адміністрацією Західноукраїнського національного університету зустрічала Надзвичайного та Повноважного Посла Республіки Туреччина в Україні Ягмура Ахмета Гюльдере. Вся ця підготовка, яскравий макіяж, вишитий костюм, зима і тепла біленька шубка… А це був мій другий офіційний робочий тиждень і я зовсім не розуміла як мені діяти, що я маю робити, але у згуртованій команді ми відпрацювали на «ура».
Тоді делегація завітала до нас, аби обговорити майбутні вектори співпраці між українськими й турецькими університетами та поспілкуватися із молоддю. Згодом таких зустрічей було все більше, але кожна із них – це нова підкорена сходинка, новий етап тебе.
– Що ти можеш побажати студентам, які хочуть влаштуватися на роботу будучи студентами?
– Хочу побажати завжди впевнено йти до своє мети та не боятися помилятися. Адже ваші помилки стають рушійною силою і ви розумієте, що вам потрібно ще більше вдосконалюватися. Але при цьому не потрібно забувати і про навчання, адже хто ми такі без знань? Знання – це те, що допомагає цьому світу жити краще та впевнено крокувати в майбутнє. Вірте у себе та змінюйте світ!
Спілкувався Владислав Барна
