З відомим лемком Олександром Венгриновичем попрощалися у Тернополі. Все життя він присвятив встановленню історичної справедливості та збереженню лемківської культури. Останню шану Олександру Венгриновичу віддали і наші журналісти.
Патріот України, лемко, громадський діяч, почесний громадянин Тернополя, голова всеукраїнського товариства «Лемківщина» — це далеко не всі звання пана Олександра. Бог дарував йому довгий вік, кажуть знайомі, усі свої 84 він працював і надихав, їздив і мотивував… Сам він депортований, тому усе лемківське його боліло.
Нині згадки про пана Олександра були на світлинах та у відео. І у пам’яті багатьох людей, які прийшли, аби востаннє подякувати за все, що пан Олександр зробив для українців.
Відомий пан Олександр насамперед завдяки роботі з депортованими лемками. Зібрання, фестивалі, музей – усе, що існує в Україні, пов’язане з вимушеними переселенцями, асоціюють саме з ним – Венгриновичем. Тож і прощання нині зачитали лемківською.
Адже саме завдяки праці Олександра Венгриновича лемківська культура була широко популяризована, продовжувала існувати і мандрувати.
“Саме такі люди були носіями тих давніх правдивих лемківських практик, культурних мовних звичаїв, які з кожним днем все важче буде зберігати”, — сказав міський голова Монастириськ Андрій Старух.
“Це велика людина, це ціла епоха. Людина, яка варта багато. Я вдячний всім хто прийшов вчора, і нині помолитись. Велика шана, повага і вдячність панові Олександру. Думаю, та справа, яку він вів, має бути надалі продовжена”, — відзначив міський голова Тернополя Сергій Надал.
Наш няньо, наш батько. Так називали його переселенці-лемки. А нині — дякують за зроблене і обіцяють продовжувати гідну справу великого сина України.
