На 74 році життя відійшов до вічності по Божу винагороду довголітній сумівець, духівник і виховник Спілки Української Молоді, наш наставник, друг і порадник – митрофорний протоієрей о.Роман Мірчук.
Народився о.Роман в Мюнхені (Німеччина) 13 вересня 1950 року. У 1952 з родиною переїжджає до Америки, де поселився у Філадельфії.
У юнацьких роках доєднався до Спілки Української Молоді.
Окрім різноманітних діловодств на рівні осередку СУМ в Філадельфії, о. Роман був членом Центральної (Світової) Управи СУМ (1973-1978 рр.) та Крайової Управи СУМ в Америці, редактором сумівських сторінок у пресі. У 1977 році здобув ІІІ ступінь Дружинника-Суспільника СУМ.
У 1976 р. прийняв ієрейські свячення в Філадельфійській архиєпархії УГКЦ, де служив 35 років на різних парафіях і у відділі катехизації молоді.
У 90-их роках отець вирушає в Україну де з 1994 по 1999 рік працює віце-ректором Львівської духовної семінарії Святого Духа.
Відзначаючи діяльність та досягнення протоієрея Романа Мірчука, Глава УГКЦ Блаженніший Мирослав-Іван кардинал Любачівський у червні 1997 року йменував Його “митрофорним протопресвітером”.
По поверненню в 1999 році до США о. Роман став до душпастирської праці в церкві св. Миколая у Вільмінґтоні, Делавер і церкві св. Василія в Чесапік Ситі, Мериленд. Був парохом в церкві Св. Івана Хрестителя у Виппані де розпочав проект побудови нового храму та українського культурного центру, відкритих, відповідно, у 2006 та в 2013 роках.
У липні 2015 о.Мірчук вернувся в Україну щоб розпочати тут служіння у греко-католицькій парафії м.Миколаїв, а згодом – в м.Одеса Одеського екзархату УГКЦ.
З того часу, крім душпастирської діяльності, о.Роман дієво долучався до проведення Всеукраїнських благодійних таборів СУМ для дітей українських бійців та вимушених переселенців зі Сходу, забезпечуючи їх духовною опікою та підтримкою, брав участь у крайових таборах і заходах СУМ в Україні.
У 2018 році Світовий Конґресу Українців підтримав ініціативу Світової Управи СУМ та нагородив о.Мірчука своєю найвищою відзнакою – медаллю св.Володимира Великого, вшанувавши Його довголітню та жертовну працю на славу Бога й України та особливий внесок у розвиток українського життя в діаспорі, становлення і розбудову Української Держави.
Останні місяці свого земного шляху отець Роман провів у Тернополі на рідній Українській землі.
Тут Він і відійшов до вічності, у спокої, мирі та молитві, оточений опікою духовних сотрудників та увагою друзів-сумівців.
