1 вересня 2023 року християни східного обряду перейшли на новий календар. Фіксовані календарні свята почали збігатися зі святами християн західного обряду. Проте перехід східних вірян на новий календар не означає святкування Великодня в один день з вірянами західного обряду.
Суспільне Культура розповідає, коли у 2024 році святкують Великдень віряни різних конфесій.
Дати святкування Великодня 2024:
- 22 квітня — 30 квітня — святкування Песаху;
- 31 березня — католицька Пасха;
- 5 травня — християни східного обряду (греко-католики й православні) святкують Пасху.
Чому Великдень святкують у дві дати
Після 1 вересня 2023 року нерухомі свята в православній церкві України та УГКЦ змістилися на 13 днів, рівно на стільки часу юліанський календар “пізнить”, у порівнянні з григоріанським. Проте відмінності між православним та католицьким календарем існують. Адже Православна церква України та УГКЦ не перейшли на григоріанський календар, а перейшли на новоюліанський календар.
Відмінності між цими двома календарями є в обрахунку пасхалій.
Окрім нерухомих свят, що тепер будуть святкуватися одночасно, є ще свята, котрі не мають фіксованої дати, а час їхнього відзначення пов’язаний з першим весняним повним місяцем. Великдень — це основне свято в християн, що відзначається залежно від місячного циклу.
Як відбувся перехід східних вірян з юліанського на новоюліанський календар.
Першими про перехід на новий для українських вірян календар заявили в УГКЦ. 1–2 лютого 2023 року відбувся з’їзд 93-ї сесії Архиєрейського синоду УГКЦ в Україні у Львові та Брюховичах. Тоді рішення ухвалили майже одноголосно, оскільки духовенство спиралось на суспільний запит.
Що таке пасхалія.
За Біблією Великдень наставав після розп’яття Ісуса, що сталось в часі Песаху, що починають святкувати на 14-ту добу місяця нісана.
Це свято відзначали не один день, а цілий тиждень: ця традиція також перейшла в християнство, де Великодня неділя не є завершенням свята, а тільки початком великоднього тижня.
Ранні християни святкували Великдень за єврейським календарем, дату виводили з весняного рівнодення. На початку IV століття християнська церква вирішила створити систему, що дала б можливість духовенству самостійно визначати дату Великодня — пасхалію. Наразі є дві пасхалії: александрійська пасхалія за юліанським календарем та григоріанська.
Александрійська пасхалія виникла на першому Вселенському соборі в Нікеї 325 року. До цього собору в різних церквах Великдень святкували в різні дні. Оскільки християни себе вважали відмінними від юдеїв, то і святкування Великодня не мало збігатися зі святкуванням Песаху, що постановив і Нікейський собор.
Дата Великодня має припадати на першу неділю після першого весняного повного місяця, що настає після весняного рівнодення. Щоб уникнути збігів із Песахом: якщо Великдень припадає на час єврейського свята, то його мають перенести на наступну неділю.
Для уникнення помилок обрахунків під час визначення великоднього тижня постановлено також, що єпископ Александрії повинен був повідомляти дату Великодня щороку наперед. Пасхалія наприкінці IV століття обраховувала ці зміни наперед та замінила послання александрійських єпископів.
В 1582 році папа Григорій XIII ввів нову пасхалію, названу на його честь. Реформа охоплювала астрономічний перерахунок юліанського календаря загалом. Оскільки попередній обрахунок відставав на 11 хвилин на рік, то за 100 років набігав один додатковий день. На момент введення григоріанського календаря різниця між календарями становила 10 днів, наразі ця різниця — 13 днів, а у 2100 році буде вже 14.
В попередній пасхалії день весняного рівнодення припадав на 21 березня, проте астрономічно це рівнодення наставало швидше. Зі зміною пасхалії Римська церква перейшла на новий календар, який більше відповідав астрономічним обертам Землі навколо Сонця. У 1583 році Папа Григорій спрямував послів до патріарха Константинопольського Єремії II Траноса з проханням прийняти григоріанський календар та григоріанську пасхалію. Єремія пізніше скликав великий помісний собор, на якому він проголосив анафему тим, хто прийме григоріанську пасхалію та григоріанський календар. Саме такою пасхалією обчислюють Великдень римо-католики та протестанти.
Різні дати також мають інші свята християнського календаря, що обраховуються пасхалією: Провідна неділя, Антипасха, Неділя жінок-мироносиць, Вознесіння П’ятдесятниця.
Як відбувається обрахунок Великодня цього року.
Від часу рівнодення потрібно відрахувати повний місяць, в григоріанському календарі це 21 березня (з 1900 по 2099 рік). Весна за григоріанським календарем починається на 13 днів раніше: до прикладу, цього року повний місяць припадає на 25 березня, відповідно, Великдень за григоріанською пасхалією припадає на 31 березня — тоді й святкують римо-католики й протестанти.
Проте за юліанським календарем весняне рівнодення не збігається з астрономічним і припадає на 3 квітня — звідси перший повний місяць після весняного рівнодення 24 квітня. І щоб не припадало на святкування Песаху (з 22 квітня до 30 квітня), християни східного обряду (греко-католики й православні) святкують не 28 квітня в неділю, а 5 травня.
Прокоментуйте