Після початку повномасштабного російського вторгнення в Україні з’явилося багато ініціатив, спрямованих на заборону діяльності Української православної церкви Московського патріархату (УПЦ МП), яку трактують як мережу агентів російського впливу. Все частіше місцеві органи влади приймають рішення про заборону УПЦ МП в окремих містах чи навіть областях – проте такі рішення практично нереально втілити, кажуть юристи.
На розгляді у Верховній Раді уже кілька місяців перебуває урядовий законопроект, прийняття якого мало б запустити процес обмеження діяльності УПЦ МП на державному рівні. Цей законопроект вважається досить м’яким, що передбачає складну і тривалу процедуру, але його прийняття дозволило б припинити діяльність пов’язаних з РФ релігійних громад. Попри те, що урядовий законопроект схвалив профільний парламентський комітет та Всеукраїнська рада церков і релігійних організацій, Верховна Рада досі не прийняла його навіть у першому читанні.
Клікніть на інфографіку, щоб відкрити у повному розмірі
Близько половини українців і підтримують повну заборону УПЦ МП, натомість лише менше 7% вважають, що ця церква має діяти без будь-яких обмежень. При цьому майже 60% підтримують позбавлення УПЦ МП майна, яке перебуває у державній чи комунальній власності.
Однією з основних проблем у випадку УПЦ МП є те, що такої юридичної особи нема – натомість є окремі парафії, єпархії і так далі, загалом близько 10 тис. юридичних осіб. І з усіма ними треба судитися у випадку заборони їхньої діяльності.
Проте УПЦ МП як сукупність тисяч організацій володіє не лише власним майном, але й державним чи комунальним, переданим в оренду чи користування. Саме це майно порівняно легко можна було б вилучити.
Тому NGL.media разом з YouControl зібрали інформацію про усю нерухомість, зареєстровану на УПЦ МП в Україні. Усі дані взяті з держреєстрів станом на травень 2023 року.
Як ми це зробили?
Спочатку ми сформували список усіх організацій, у назві яких є слово «православний» (у різних відмінках), включаючи зареєстровані релігійні громади. Після того виокремили організації УПЦ МП, очистивши список від інших православних конфесій і деномінацій.
Додатково ми порівняли отриманий список з реєстром церков УПЦ від Opendatabot і виявили, що частина громад уже перейшли до Православної церкви України (ПЦУ), проте у реєстрі Opendatabot вони досі вказані як УПЦ.
Клікніть на інфографіку, щоб відкрити у повному розмірі
Процес переходу громад УПЦ під юрисдикцію ПЦУ триває з 2019 року, після отримання томосу про автокефалію ПЦУ, проте набирав обертів після російського вторгнення у 2022 році. Станом на початок липня до ПЦУ перейшли майже 1500 громад УПЦ (13% від загальної кількості), проте не завжди ці зміни належним чином оформлені у держреєстрах. Траплялися і випадки, коли громади заявляли про перехід до ПЦУ, але пізніше відмовлялися від таких намірів, або ж переходили у статус «незалежних».
Ми уточнили список діючих громад та організацій УПЦ з урахуванням згаданих вище нюансів і попросили аналітиків YouControl надати базу даних нерухомого майна (земля і будівлі), зареєстрованого на УПЦ МП. Варто наголосити, що ці дані не враховують майна, зареєстрованого на фізичних осіб, пов’язаних з УПЦ МП
Усе виявлене майно звели у єдину базу даних і нанесли на карту з прив’язкою до конкретних адрес. Навівши курсор на конкретну точку, можна отримати інформацію про наявність і належність цього майна, побачити межі ділянок чи конкретні будівлі. Щоб дізнатись про майно УПЦ МП у певній місцевості (область, район, місто, село) скористайтесь пошуком на карті чи масштабуванням. Важливо розуміти, що майно УПЦ МП в Криму і на окупованій частині Донеччини та Луганщини вказане лише те, що досі зареєстроване за українським законодавством.
Частину майна, особливо у сільській місцевості, ми не змогли нанести на карту, оскільки у реєстрах вони мають старі чи помилкові назви (наприклад, вулиця Леніна), тож точне визначення координат є утрудненим. Тому ми створили ще один пошуковий рядок під картою, скориставшись яким можна отримати таблицю з повним списком майна.
