“Ще один наш захисник став Янголом, який тримає над нами небо”, – повідомили у Борщівській громаді.
Назар працював у видавництві “Наш Формат”. З-під його руки у світ вийшли десятки бестселерів та улюблених книжок наших читачів, зокрема проєкт, яким він дуже пишався — «Перспективи української революції» Степана Бандери. Там з сумом сприйняди звістку про загибели воїна:
Назавжди запам’ятаємо його як відповідального, працьовитого, принципового й уважного товариша. Він підбадьорював нас з фронту, вірив у Перемогу та не дозволяв опускати руки. Бо він там, щоб кожен з нас міг й далі жити та працювати. Востаннє ми бачилися наприкінці січня, коли Назара нарешті відпустили на кілька днів додому. Тоді він заглянув у книгарню та переконував нас, що все буде добре й ми обов’язково переможемо. Його запал і віра вселяли в нас надію. І від того ще важче повірити в те, що його більше немає з нами.
Коли розпочалося повномасштабне вторгнення, Назар без вагань у перший же день пішов добровольцем в ЗСУ.
Отримав орден «За мужність» ІІІ ступеня.
«Чому було важливо стати на захист України? Звучатиме пафосно, але так і є: просто так правильно», — казав він. За свої переконання Назар віддав життя. За те, у що завжди вірив: і коли ще у 2010 році почав займатися громадською діяльністю, і коли брав активну участь у Революції Гідності, і коли у 2014 році долучився до лав волонтерів.
Джерело:
ІНТБ
Прокоментуйте