Анастасія Зелена присвятила перемогу загиблому наставнику

Анастасія Зелена присвятила перемогу загиблому наставнику. Коли Анастасія Зелена підіймалася на сцену Кубку світу з танців Dance World Cup (DWC-2025), її надихала обіцянка людині, якої вже не було поруч, але завдяки якій дівчина мала змогу жити, навчатися, танцювати. І брати участь у фіналі наймасштабнішого в світі танцювального чемпіонату для дітей та молоді, що відбувався цьогоріч в іспанському Бургосі 3-12 липня. про це пише Ліля Костишин.

Настя – учениця Тернопільської школи-ліцею №6 ім. Назарія Яремчука, вихованка студії танцю «Wonder jazz studio» (керівниця Марія Голод) – у фіналі DWC-2025 представляла Україну втретє. У 2021-му, коли чемпіонат у зв’язку з пандемією коронавірусу відбувався онлайн, виборола срібло за сольний виступ і п’ять золотих медалей за групові композиції.

Анастасія Зелена присвятила перемогу загиблому наставнику

Цьогоріч Анастасія Зелена і її партнерка Софія Стельмах отримали срібну медаль за виступ дуетом. Крім цього, Настя ще презентувала композиції в стилях лірики й джазу. А на вагу золота журі оцінило її сольний виступ у категорії контемпорарі.

«Ця композиція має назву «Рasserby», що в перекладі означає «Перехожа», – пояснює Настя. – У жовтні 2021 року її для мене поставив хореограф-постановник Володимир Раков. Ми створили цей номер, щоб їздити з ним на чемпіонати. І тоді я пообіцяла Володимиру, що колись виграю з «Рasserby» золото. Нарешті так сталося, але Володимира, на жаль, уже немає з нами. Він загинув 6 січня цього року, виконуючи бойове завдання. Він став для мене прикладом, моїм натхненням, відчинив мені двері в танцювальний світ. Якби не він, я не знаю, чи танцювала б зараз».

Для Насті її наставник був взірцем не лише в хореографії, а й патріотизмі, громадянській позиції. Дівчина розповідає, що він, уродженець Криму, переможець шостого сезону шоу «Танцюють всі!» на початок повномасштабного вторгнення рф був за кордоном, але повернувся і добровільно став на захист України. Служив у другому стрілецькому батальйоні 24-тої бригади імені короля Данила Галицького. Коли приїжджав у відпустки, зустрічався з дітьми, яким викладав танці, давав майстер-класи.

«Для мене Володимир залишиться назавжди людиною, на яку я буду рівнятися, – каже Настя і додає: – Тож цю свою перемогу я присвячую йому».

Слухаючи, як дівчина розповідає про свого вчителя, мені стає цікаво: про що композиція-переможниця «Рasserby»?

«Про дівчину, яка живе у великому місті, де люди постійно кудись поспішають, живуть у шаленому ритмі, не помічають довкола себе нічого, – розповідає Анастасія. – А вона серед цієї метушні прагне зупинитися на хвилинку, аби відчути смак життя, насолодитися миттєвістю і зберегти її в пам’яті. Це соло створило мене нову в танцювальному світі й стало великим поштовхом у моїй кар’єрі».

Дивовижно, що всю філософську глибину композиції дівчина змогла передати мовою тіла! Танцем сказати більше, ніж словами. Настя відчула, прожила мить і зберегла її в золоті DWC-2025, що стало найдорожчою, найважливішою для неї нагородою.

Загалом в арсеналі Анастасії Зеленої – 82 медалі, адже дівчина танцює з семи років (до цього чотири займалася гімнастикою). Нині вона паралельно з тренуваннями працює з дітьми, щоби теж відчинити комусь із них двері в танцювальний світ, і планує пов’язати з хореографією майбутній фах, мріючи одразу про два університети!

Немає і тіні сумніву в тому, що Насті все вдасться, адже вона винятково працьовита й наполеглива. На запитання про те, скільки відсотків у її успішності, в рівні її майстерності таланту й праці, дівчина без вагань відповідає: 20 – таланту, 80 – праці.

Дай Боже, щоб усі мрії Анастасії Зеленої та всіх наших дітей – і професійні, й особисті – здійснилися у мирній, вільній Україні. Адже заради цього й віддали життя Володимир Раков і десятки тисяч військових, що в шаленому ритмі життя так і не встигли відчути його на смак…