Військовим — право на демобілізацію. Майже два роки ці захисники воюють у гарячих точках, незважаючи на самопочуття чи погоду. Дружини військовиків, які з перших днів війни перебувають на фронті, вимагають для чоловіків права на демобілізацію. Ми вислухали аргументи та історії сімей, які намагаються достукатися до влади.
Право на демобілізацію повинен мати кожен військовий. Про це в один голос говорять родичі бійців, які другий рік чекають на їхнє повернення з фронту.
Захисникам потрібен відпочинок для відновлення сил. А тому вже створено мінімум три петиції на сайті Президента, аби врегулювати строки служби для діючих бійців. Крім того, в рамках акцій в кожному місті збирають підписи, аби достукатись до влади. І усі разом чекають на реакцію — прийняття законопроекту №9142.
Чоловік Вікторії Заяць до повномасштабного вторгнення не тримав зброю в руках та попри це, у свої 26, він став на захист рідної Батьківщини. З 3 березня 2022 року і дотепер він продовжує воювати у гарячих точках. Саме тому Вікторія стала координаторкою всеукраїнського мітингу в Тернополі, де вимагають конкретних термінів служби для бійців. Бо хлопців місяцями ніхто не змінює.
Зараз Андрій, як і більшість військовослужбовців, виснажений та деморалізований. Окрім цього за понад 600 днів військової служби чоловік Вікторії мав лише одну офіційну відпустку. Це лише 10 днів. І їх достатньо хіба для адаптації.
Не стоїть осторонь такої ситуації й Люба Павка. Зараз її чоловік —Віктор, воює на Запорізькому напрямку. Він серед тих, хто на початку повномасштабного вторгнення першим став на захист держави й вступив до лав Збройних сил України.
З фронту на рідного тата чекають два сини, які мріють про мирне життя й про найшвидшу перемогу. а поки з нетерпінням чекають дзвінка, аби бодай почути голос батька.
