Автор: Володимир Онацький, заступник директора школи з навчально-виховної роботи.
КМУ оприлюднив постанову №1028 від 15 листопада 2019 року. Усе, як і презентував прем’єр-міністр Олексій Гончарук: «Молоді вчителі зі стажем до 10 років, що сьогодні отримують найменшу зарплату, наприкінці року отримають виплату у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року — майже 21 тис грн.»
Однак цей документ породжує більше питань, ніж дає відповідей. Зрозуміло одне: по 21000 гривень отримають виключно вчителі закладів загальної середньої освіти, що мають стаж до 10 років. Оскільки постанова набуває чинності 01.01.2020 року, то, очевидно, вона поширюється на тих осіб, які працюватимуть вчителями станом на 01.01.2020 року і будуть займати ці посади на момент виплати.
А далі починаються питання, відповіді на які мав би надати сам КМУ в постанові, проте там їх немає. Дозволю собі висловити певні припущення, поки дочекаємось роз’яснень.
- У закладах загальної середньої освіти працюють не лише вчителі, а й вихователі ГПД, керівники гуртків, практичні психологи, соціальні педагоги, заступники директорів та навіть директори зі стажем педагогічної роботи до 10 років. Чи отримають вони ці виплати? Виходячи з тексту постанови, то мова йде виключно про підтримку вчителів, тобто про осіб, основна посада яких саме вчитель, а не директор, який має додаткові учительські години. Тому директори, їхні заступники, керівники гуртків, педорги та соцпеди ощасливлені не будуть.
- Чи отримають ці виплати вчителі-сумісники? Очевидно, що ні. Адже мова йде про підтримку вчителів з малою зарплатою, для яких вона є основним джерелом для існування. Для сумісника робота за сумісництвом не є основним джерелом доходів, а тому і цієї підтримки він від держави не отримає.
- Чи отримають ці виплати ті, хто протримався в освіті більше 10 років? Звісно, що ні. Якщо ці вчителі за стільки років не змінили роботу, то хіба варто хвилюватись, що вони кудись втечуть! Навпаки, вони ще з дому принесуть до школи все, що там погано лежить та стоїть: папір, ноутбук, принтер і багато іншого.
- Щодо стажу. Наприклад, на 01.01.2020 року, на день набуття чинності постанови учитель мав стаж 9 років 11 місяців, а на 01.02.2020 стаж вже став 10 років, змінилася доплата за вислугу років, матеріальний стан вчителя суууттєво покращився. Чи має він право на виплату, якщо ці виплати будуть здійснюватись у грудні 2020 року. На мій погляд, має, адже на момент набуття чинності постанови, він таке право мав. Проте на цьому можна зекономити…
- Щодо зміни роботи. Особа працює станом на 01.01.2020 працює вчителем, потім звільняється за власним бажанням, місяць-два не працює, а потім знову влаштовується вчителем. Чи отримає такий вчитель цю виплату? Важко дати відповідь на це питання, так само, як важко передбачити всі моменти людського життя. І на це питання має дати відповідь КМУ.
- З іншого боку, людина влаштовується на роботу вчителем за місяць до цієї виплати. Чи потрібно їй виплачувати 21000 грн.? Пропрацювала місяць, гроші отримала…і звільнилась. Чудово.
- Чи має значення, з повним навантаженням працює вчитель чи тільки числиться для стажу і має кілька годин, а основне джерело існування у нього зовсім інше? Однозначної відповіді немає, оскільки в багатьох школах просто відсутні години на ставку.
- Чи є сенс переходити з посади педорга чи соцпеда на посаду вчителя зараз? Можливо.
Отже, постанова №1028 не вирішує питання злиденного життя педагогів. «Україна – правова і соціальна держава» – так записано в Конституції, а це означає, що закони в нашій країні мають виконуватися.
І які б роз’яснення не дав би уряд стосовно реалізації цієї постанови, які б паси не демонструвала б пані міністерка з екранів телевізорів, у кишенях більшості освітян у наступному році буде, як у церковних гризунів. На жаль…
Джерело osvita.ua
Прокоментуйте