Село Лошнів, що на Тернопільщині, невдовзі може стати новою точкою на туристичній мапі України. Старовинний водяний млин, який роками стояв пусткою, отримав шанс на відродження. Новими власниками пам’ятки стало подружжя фермерів та волонтерів із Дніпра, які вирішили інвестувати сили та ресурси у відновлення нашої місцевої спадщини.
Від занедбаної споруди до «Музею млинарства»
Євгенія Молчанова разом із чоловіком не просто викупили будівлю, а поставили собі за мету максимально зберегти її автентичність. За задумом нових господарів, у стінах колишнього млина постане сучасний культурний хаб. Тут планують відкрити:
-
інтерактивний музей млинарства;
-
затишну кав’ярню з особливою атмосферою;
-
простір для мистецьких та культурних заходів.
Для подружжя цей проєкт став справою честі. Переїхавши з Дніпра, вони щиро захопилися історією Тернопілля і прагнуть, щоб старовинні технічні споруди не руйнувалися, а приносили користь громаді та приваблювали гостей.
Слід графа Баворовського та пошук істини
Наразі історія лошнівського млина має чимало «білих плям». Єдиним підтвердженим джерелом, яке вдалося знайти, є адресна книга 1929 року. Згідно з нею, власником споруди на той час був відомий меценат та землевласник граф Віктор Баворовський. Проте дослідники та нові власники переконані: будівля приховує значно більше таємниць.
Саме тому Євгенія Молчанова оголосила великий збір інформації. Власники шукають будь-які зачіпки: старі фотографії, документи, спогади старожилів чи схеми технічного облаштування млина. Також потрібні поради фахівців із реставрації історичної техніки та охорони пам’яток.
Заклик до небайдужих
Відновлення такого об’єкта — це виклик, який потребує фахових знань. Якщо у вашому сімейному архіві збереглися згадки про лошнівський млин або ви знаєте фахівців, які можуть допомогти з відновленням стародавніх механізмів, — обов’язково відгукніться.
Приклад родини Молчанових доводить: українці з різних куточків країни здатні об’єднуватися навколо збереження нашої спільної історії. Лошнівський млин обіцяє стати місцем, де минуле зустрічається з майбутнім, а запах свіжомеленого зерна — з ароматом сучасної кави.
Ми писали також: Обличчя сучасної сцени: як Євген Лацік формує нове покоління тернопільського драмтеатру.
Обличчя сучасної сцени: як Євген Лацік формує нове покоління тернопільського драмтеатру
