Цільова аудиторія гібридної війни – це українці, які сумніваються. Вони незадоволені справами в Україні, проте й у Росію не хочуть.
У той же час вони напряму не постраждали від війни. Звісно, можливо допомагали армії, але без емоційного включення. Тобто ненависті до Росії як агресора у них немає. “Це політики зіштовхнули лобами братні народи”.
Це така собі диванна сотня, яка сидить та спостерігає.
Все, що довкола відбувається, створює їм емоційні, фінансові та інші незручності. Як правило, у таких людей зруйнований інформаційний імунітет. Тобто спротиву маніпуляціям немає або він дуже слабкий.
Росія ніжно працює з тими, хто сумнівається. Де-факто озвучує їхні ж сумніви, думки, страхи та підкріплює їхню правоту. Все це загортається в красиву упаковку, всередині якої “ексклюзивні інсайди”, “таємні дані” тощо. Тобто те, що доступно тільки колу обраних.
Далі важливо не передати куті меду з меседжами. Тобто говорити так, як думають люди та максимально дистанціюватися від Росії.
Чий крим? – Український.
Українська влада яка? – Погана.
Влада взагалі не поважає людей! – Ще й як!
Проте ці меседжі повинні йти від того, кому довіряють “ті, хто сумніваються”. Тому створюють авторитетних блогерів.
Для вирощування справжнього лідера думок потрібен час, а його часто немає. В хід ідуть штучні інструменти й основний з них – ботрум. Саме за його слідом найпростіше виявити проросійськість блогера.
Я проаналізувала Анатолія Шарія та його активності у соцмережі Facebook. І показую “вузькі місця” блогера, завдяки яким видно штучність популярності та наявність російської підтримки.
Як “відсікти” проросійськість блогера
1. Популярність – розмір аудиторії (друзів та підписників).
Facebook-сторінка Анатолія Шарія має понад 340 тисяч підписників. Facebook дозволяє відкрити і подивитися перелік підписників і френдів та зрозуміти його аудиторію.
Я проаналізувала випадково вибрані 300 акаунтів. Серед них повно ботів, в тому числі російських. Ось кілька прикладів.
Якби це було в рамках 10-20%, то це ще можна було б пояснити випадковістю. Але тут ботів далеко за 20%. До того ж вони полюбляють російську прописку.
Переконатися у тому, що факт Facebook-популярності Шарія багато в чому штучний (та ще й з російським духом), може кожен, просто проаналізувавши його підписників.
2. Постійна популярність – лайки, коментарі, поширення під постами
Для аналізу візьмемо три лютневі пости, які не є репостами відео з YouTube. Адже Fb не любить посилання на інші платформи та занижує охоплення таких постів. Чого не відбувається на класичних Фейсбук-постах (текст, текст та фото).
Аналогічно, аналіз проводжу без застосування додаткового програмного забезпечення. Тобто це може повторити кожен.
Факт №1: залученість в перші години.
Пост Анатолія Шарія вийшов в обід у неділю. Відверто не найкращий час для постів у Facebook. Як правило, людей у соціальній мережі дуже мало. Незважаючи на це, вже за першу годину він набрав понад 1000 залучень (лайки, коментарі, шери).
Це більше, ніж набрав попередній його пост за всі 4 години свого існування. І це як більша половина постів, що вийшли аж 16-18 годин тому.
Така аномальна популярність – одне зі свідчень штучної розгонки допису.
Факт №2: хто лайкає.
Аналізуючи акаунти, які поставили вподобання трьом дописам, я помітила закономірності:
- Багато акаунтів, у яких немає ані аватарки, ані кавера, ані стрічки, ані будь-якої іншої інформації.
- Багато акаунтів, у яких ім’я та прізвища співпадають. До того ж у них або також відсутня будь-яка інформація, або її дуже мало.
- Акаунти, які є ботами (немає стрічки, друзів, одні репости тощо) та мають при цьому російську географію, російські гасла, російську стрічку.
Факт №3: хто поширює. Стабільно висока присутність ботів. Одні з найпоширеніших маркерів їхньої роботи:
- задвоєні шери (коли один акаунт поширює пост кілька разів)
- російські боти та задвоєні шери
- просто порожні боти та все ті ж задвоєні шери
Ось кілька прикладів.
Також чимало ботів регулярно взаємодіють з різним контентом сторінки Шарія. І так, там достатньо російських ботів.
3. Тепла ванна – немає інших думок, крім наших
Під постами Шарія оперативно видаляють критичні коментарі та “забивають” дискусію потрібними коментарями. Їх пишуть як фанати, так і боти. Шарій їм відповідає, створюючи картинку загальної ідилії та однодумності.
Коли людина потрапляє на сторінку Анатолія Шарія, вона бачить популярного блогера, який має велику аудиторію, велику підтримку дописів та не має опонентів.
Проте варто лише перевірити цю популярність (списки підписників та тих, хто взаємодіє з дописами), і картинка змінюється. Одразу видно засилля неякісних ботів та ботів з російською пропискою.
Навіщо популярному блогеру створювати штучну популярність?
Якщо це не проросійський блогер, чому так багато підтримки з Росії?
Чому “популярному” блогеру потрібно так дистанціюватися від опонентів, моментально видаляючи коментарі з критикою (це я про живих людей)? Невже їхні аргументи можуть перетягнути на свою сторону фанатів?
І насамкінець. Надавивши на емоцію, можна багатьох переконати в тому, що конкретний меседж не такий, як здається. Проте незмінним лишається інструментальний слід маніпуляції.
Якщо є штучна розгонка, значить, хтось дуже хоче, щоб ви думали, що ця інформація популярна. Значить, комусь треба, щоб ви йшли за “стадним інстинктом”, а не думали головою.
Оксана Мороз
