Історія захисниці Любові почалася у 2015 році. Усі бойові побратими та посестри її називають просто Любою. Без використання будь-якого позивного. І в цьому – справжнє визнання мужності та самовідданості молодої жінки, яка виконує на фронті одну з найголовніших місій: рятує життя та здоров’я українських воїнів!
Навіть після Перемоги над російськими окупантами сержант планує продовжувати службу в Збройних Силах України.
Військова сторінка в біографії для Любові розпочалася ще у 2015 році. Піти на службу до Збройних Сил України їй запропонувала сестра-близнючка. Спочатку майбутня військовослужбовиця поставилася до такого варіанту розвитку подій скептично, але згодом підписала контракт.
Як повідомили у відділенні комунікацій з’єднання, сержант Любов служить на посаді санітарного інструктора медичного пункту одного з підрозділів 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил.
Історія захисниці Любові почалася у 2015 році
Основна місія в медпункті – надавати першу допомогу військовослужбовцям. Якщо ситуація виявляється серйознішою за легке поранення і потребує лікарського втручання, вона зв’язується з керівництвом для організації евакуації до шпиталю.
Здобутий досвід дуже допомагає, адже до роботи у медичному пункті Любов брала участь в евакуації поранених військових. Каже, що цей процес відбувається за чітким алгоритмом:
“Спершу командир надсилає нашій медичній команді координати, і ми виїжджаємо на місце, де забираємо пораненого з бойових позицій. Одразу перевіряємо його стан, чи зупиняється кров, чи правильно накладений турнікет, а далі супроводжуємо його до найближчого стабілізаційного пункту. Там пораненого передаємо кваліфікованим лікарям, які надають допомогу більш розширену, поглиблену”.
Головне завдання на полі бою – надати якісну першу домедичну допомогу, накласти турнікет і якнайшвидше вивести людину з-під обстрілу, щоб вона не стекла кров’ю. Цих навичок добре навчають на спеціальних курсах бойових медиків. Любов наголошує, що військовослужбовці повинні також вміти самостійно надавати собі домедичну допомогу, адже навіть лічені секунди та хвилини на лінії вогню можуть врятувати життя.
Та попри усі виклики військової служби, 37-річна Любов каже, що відновлювати сили допомагають самі люди:
“Буває, що відчуваєш, що в тебе вже просто опускаються руки і хочеш додому, що все набридло і ти вже нічого не хочеш. А потім до тебе хтось приходить, із кимось поговориш, посмієшся, і ось вже життя прекрасне”.
Любов заміжня, удома на неї чекають двоє діток. Родом захисниця України з Тернопільщини. Вона твердо вирішила продовжувати службу в армії навіть після Перемоги ад російськими загарбниками. Вона каже, що настільки звикла до військового життя, його ритму та особливостей, що просто не може уявити себе в цивільному житті.
“Я всім кажу, що буду служити дуже-дуже-дуже довго! Я дуже чекаю закінчення війни і нашої Перемоги, але я не планую звільнятися з армії, мене тут все влаштовує. Звісно, є свої виклики, як і в будь-якій роботі у цивільному житті, коли встав не з правої, а лівої ноги (сміється). Але я точно продовжуватиму службу. Я вже настільки звикла до цієї службової місії, що просто не уявляю, як би я зараз жила у цивільному житті. Просто не уявляю свого життя без війська”, – ділиться Любов.
Будь поряд з мужніми та відважними воїнами 44 Окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Захистимо Україну разом! Війна не закінчиться без тебе!
Детальніша інформація щодо умов проходження військової служби у складі 44 ОАБр імені гетьмана Данила Апостола: https://forms.gle/XptveGP93mhPthot9 тел.: +380984821003.
Відділ зв’язків з громадськістю управління комунікацій Оперативного командування “Захід” Сухопутних військ Збройних Сил України.
Фото відділення комунікацій 44 ОАБр імені гетьмана Данила Апостола.
Ми писали також: Історія воїна-артилериста 44 бригади Сергія, який став на захист своєї Батьківщини.
Історія воїна-артилериста 44 бригади Сергія, який став на захист своєї Батьківщини
