Пресофіцер 105-ї окремої бригади тероборони Юрій Кульпа поділився щемливою історією зустрічі з молодим бійцем на лінії ротації в Запорізькому напрямку. Кілька хвилин зупинки на каву — і несподівана розмова, що поєднала фронт, минуле і надію на майбутнє.
Історія зустрічі воїна з Тернопільщини. «Я вас знаю, ви Юра?»
До Юрія підійшов молодий воїн, який згадав його ще з довоєнного часу — з лекцій у коледжі в Збаражі. Хлопець виявився з Кременця, тоді ще студентом, а нині — командир штурмової групи в десантно-штурмовій бригаді. Йому лише 22, а він уже носить бойові шеврони та відповідає за життя побратимів.
«Хотів у вашу бригаду, але був надто молодим»
Хлопець розповів, що ще зі школи хотів долучитись до батальйону 105-ї, але через вік не взяли. Сьогодні він тримає передову на складному напрямку й передає свій шеврон як пам’ять — своєрідний знак поваги.
«Україна у нас одна»
Для Юрія Кульпи це була не просто зустріч — це момент, який підкреслює, що зв’язок між поколіннями не рветься, навіть на війні. І саме такі зустрічі надихають продовжувати боротьбу.
«Ніхто інший, окрім нас, її не збереже», — сказав він у відповідь своєму землякові Андрію, позивний «Гладіатор». І в цих словах — уся суть теперішньої війни.
Ми писали раніше: Герої серед нас: Володимир Іваник з Тернопільщини отримав Золотий хрест від Головнокомандувача ЗСУ.
