Старший солдат тернопільського підрозділу Нацгвардії Оксана Кос служить на вузлі зв’язку – там, де кожен збій може вплинути на бойову роботу. Її завдання – забезпечити безперервну комунікацію між підрозділами, бо без зв’язку сучасна армія не може діяти ефективно. Історію військовослужбовиці розповіла 2 Галицька бригада Національної гвардії України, пишуть 20 хвилин.
«До військової служби з 2003 року працювала в «Укртелекомі». Зв’язок – це те, що завжди поруч. Просто тепер він став частиною оборони країни», – каже Оксана.
Вона має чотири ротації на схід – у Луганській та Донецькій областях. Саме там, каже, усвідомила, наскільки важливим є її напрямок: коли лінія зв’язку працює, командири можуть діяти швидко, а бійці – отримувати підтримку.
У підрозділі Оксана – єдина жінка, але переконує, що це ніколи не було проблемою.
«Складних завдань немає – складно, буває, їх виконувати. Усе залежить від дисципліни і взаємопідтримки. Ми всі робимо спільну справу», – говорить вона.
За словами військовослужбовиці, жінки у війську додають уважності, організованості та здатності знаходити рішення там, де інші бачать лише труднощі. Оксана – мама трьох дітей. Їхня підтримка допомагає триматися навіть у найважчі моменти.
«На ротаціях бували тяжкі дні, але віра дітей і їхні дзвінки давали сили. Хоч не завжди вдавалося почути одне одного, я знала, що вони чекають», – ділиться жінка.
Старший син Оксани також служить – тож для родини це вже спільна справа.
«Ми обоє розуміємо, заради чого стоїмо. І я не збираюсь зупинятись після перемоги», – каже гвардійка.
Її історія – це приклад спокійної впевненості й щоденної відданості. Там, де проходять лінії зв’язку, проходить і нитка довіри, яку Оксана тримає міцно — між побратимами, між родиною і фронтом, між минулим і перемогою, що наближається, зазначають в бригаді.
Нагадаємо: Історія сержанта Марії Ділай з Тернополя про службу в НГУ.
