Майстри з Тернопільщини створили ковану доповнену реальність Бережанського замку 

Бережани – давньоруське поселення, перша згадка про яке датується 1375 роком. У 1530 році польський король Сигізмунд І передав Бережани Миколі Синявському, надавши місту одночасно Магдебурзьке право, а з цим правом додалися права на проведення ярмарків та торгів. З метою оборони поселення в 1554 році завершено будівництво замку, який відіграв важливу роль в обороні Поділля. Середньовічні Бережани мали розвинену оборонну систему та характерну для європейських міст структуру планування.

Замок є однією з найвидатніших памʼяток оборонної архітектури України епохи Ренесансу. На відміну від інших фортець, його звели за участю італійських майстрів на річковому острові, утвореному двома рукавами Золотої Липи.

До складу фортеці входили стіни з городнями, палац з вʼїзними брамами, напівкруглий бастіон і чотиригранна башта. Всі башти замку – п’ятикутна, квадратна, багатокутна і кругла – були величезних розмірів. Башти мали розгорнену систему стрільниць з двома і більше перехресними ходами. Зовні твердиня виглядає величною і неприступною, а з двору – зовсім іншою – затишною і мальовничою. На відміну від багатьох замків, які зводилися на вершинах пагорбів, Бережанський замок лежить в низькій болотистій долині на острові посеред Золотої Липи. Але, незважаючи на ці природні чинники, свого часу замок оточували рови з водою і високі земляні вали.

Бережанський замок – це яскравий приклад переходу від виключно оборонних до оборонно-палацових споруд. Підтвердження цьому – білокам’яний декор XVII ст., який часто порівнювали з декором краківського Вавеля.