“Ми закопуємо себе живцем у землю, щоби прийняти смерть”, – розповідають українські спецпризначенці.
Це – частина їхньої підготовки до спецоперацій.
У підрозділі “Артан”, що входить до складу Головного управління розвідки, бійці розвідгруп проходять через процедуру “Похорон воїна”.
Її мета – звільнитися від страху загибелі. Першим це робить командир.
Боєць копає собі могилу завглибшки метр. Потім пише на папірці все, що вважає зайвим у житті і чого готовий позбутися. Папірець спалює.
Після лягає в яму – і його в ній закопують. Для дихання ротом дають водолазну маску із трубкою.
У такій “тренувальній могилі” спецпризначенець лежить від 40 хв до чотирьох годин.
“Закопаний під землею ти перестаєш відчувати своє тіло, повністю втрачаєш контроль над ним. Стає видно, наскільки можеш контролювати свої почуття та думки. Наша робота передбачає повний самоконтроль і довіру до побратимів, які мають тебе відкопати. Ти повністю залежиш від інших”, – описує цей досвід командир “Артану” “Саба”.
Додає, що сам після багатьох років тренувань “нічого вже не відчуває”, коли виконує цю вправу. “Для мене це вже навичка, мов стрільба. Мені не потрібно щодня їздити на полігон, щоб підтримувати цю навичку. Достатньо робити це раз на тиждень чи два”.
“Ми закопуємо себе живцем у землю, щоб прийняти смерть. Після цього йдемо на спецзавдання. Прийнявши те, що ти можеш загинути, ти можеш спокійно, ефективно виконувати свою роботу”, – каже “Саба”.
Підготовка спецпризначенця передбачає і багато інших завдань на межі людської витривалості. Це називють “прожаркою”.
Більше про роботу елітних українських розвідників читайте тут: https://bbc.in/3ZRcBsV
Фото – спецпідрозділ “Артан”.
Прокоментуйте