9-10 вересня 2022 року в Києві відбулася 17-та Щорічна зустріч Ялтинської Європейської Стратегії (YES) – «Україна: На захисті нашої спільної свободи». Більше 400 провідних політиків, дипломатів, бізнесменів, громадських активістів та експертів з понад двадцяти країн світу взяли участь у конференції, організованій YES у партнерстві з Фондом Віктора Пінчука.
Цьогоріч зустріч YES була присвячена зусиллям України щодо захисту суверенітету, незалежності та свободи. Під час панельних дискусій розглядалися такі питання: місце війни в історії людства? Чи зможе українська економіка дожити до перемоги? Що кожен може зробити для перемоги? Яка зараз ситуація з війною, які перспективи та прогнози? Подолання втоми – чи зможе Захід зберегти єдність у підтримці України проти російського агресора? І майбутнє України – про яку країну мріяти і як цього досягти?
Серед доповідачів форуму були визначні лідери думок, історики, політики, інвестори, експерти з безпеки та журналісти.
Віктор Пінчук, засновник і член правління Ялтинської Європейської Стратегії, бізнесмен і філантроп, у своїй вітальній промові зазначив: “Україна є пострадянською, постколоніальною, постімперіалістичною державою і не має бути повернута до потворного й жахливого минулого. Це не війна за територію, це війна за суверенітет і майбутнє нашої нації, нашого народу. Українці борються за свою незалежність і всі ми їм за це вдячні. Ми вдячні і вам, наші гості, що ви тут, але треба пам’ятати, що за кілька сотень кілометрів звідси українці гинуть за свою країну. Ми маємо донести меседжі до Нью-Йорка, Лондона, Берліна, Парижа та всіх інших світових столиць – щоб Москва відчула результати. І нам потрібно дивитися за горизонт сьогоднішнього дня, аби зрозуміти, що робити далі. У цьому залі багато розумних людей, і нам потрібна ваша допомога, щоб запропонувати ідеї, які виведуть нас за цей горизонт і дозволять нам перебудувати нашу країну для майбутнього”.
Виступаючи з промовою, Президент Зеленський підкреслив, що він переконаний, що Україна не тільки за територію, – вона бореться за демократію, за саму ідею власного існування та за своє майбутнє, і наголосив, що Україна може і обов’язково виграє війну. Він також заявив, що ця зима буде важкою та вирішальною для Європи та світу, оскільки росія активізує свої зусилля з переривання поставок енергії та продовольства. Він попросив світ залишатися зосередженим на успіху України та зберігати єдність у відповідь на російську загрозу.
Пізніше Президент Зеленський взяв участь у дискусії з Президентом Латвійської Республіки Егілсом Левітсом, Прем’єр-міністром Польщі Матеушем Моравецьким за модерацією Фаріда Закарії, журналіста CNN, на тему «На захисті нашої спільної свободи».
Фарід Закарія запитав Президента, чи ми є свідками початку великого контрнаступу, проти чого Президент заперечив, заявивши, що контрнаступ почався 24 лютого 2022 року, коли почалася повномасштабна війна. «Наша місія — виживання. Це наш головний контрнаступ. Ми не можемо говорити про те, куди нам іти – виходу немає, це наш дім. Ми залишимося тут і виживемо, чого б це не вартувало. Наша зброя — це наша віра, наше відчуття готовності, наше відчуття перемоги, ось чому ми переможемо. Ми завжди готові захищати і боронити свою країну», — заявив Володимир Зеленський.
Відповідаючи на питання про міжнародну підтримку, Егілс Левітс висловив думку, що ЄС, надавши Україні статус кандидата, має бути готовий розпочати переговори. За його словами, Латвія та Польща вже наполягають на цьому. «Я переконаний, що після закінчення війни Україна, маючи такий досвід за плечима, буде однією з найсильніших європейських держав,а після відбудови, стане ще сильнішою. А ми (решта світу) повинні виконати свою роль щодо цін на енергоносії та продовольчої безпеки, тому що це наш внесок у боротьбу з росією та свободу України», – заявив він.
Матеуш Моравецький, Прем’єр-міністр Польщі, погодився: «Якщо будинок твого сусіда палає, значить, і в твоєму будинку небезпечно. Це має знати і розуміти вся Європа, а не лише країни на східному кордоні. Крім мого глибокого переконання, що Україна переможе, буде створена й нова форма Європи. Те, що Україна робить сьогодні, змінить світ – вона бореться за наші спільні свободи – і за свободу вільного світу. Нерішучість і зволікання, прокрастинація і вагання – це батьки невдач, ось чому ми працюємо і намагаємося вплинути на громадську думку на заході, щоб вони там якомога більше підтримували Україну. Яка роль Польщі та наших друзів у вільному світі? Продовжувати надавати воєнну підтримку та фінансування. Для перемоги важливо створити краще суспільство та звільнитися від війни».
Під час дебатів прозвучали й інші важливі думки:
«Один із способів неправильного розуміння цієї війни тими, хто знаходиться поза нею, полягає в тому, що вони думають, ніби справа в територіях. Це не так. Ідеться про те, як люди будуть жити на цих територіях, чи будуть вони росіянами чи українцями, якою мовою вони розмовлятимуть, чи будуть вони жити в автократії чи в демократії. Це війна ідей».
Енн Епплбаум, журналістка The Atlantic
«Коли я думаю про цю війну, я згадую про Перікла, який казав, що ми ставимо на кін свої тіла, аби захистити свої ідеї, щоб ризикнути, адже це і називається етикою. Я згадую слова Зеленського: “Мені не потрібне таксі, мені потрібна зброя», а ще про те, як він стояв на тротуарі одразу після початку війни і сказав «Президент тут» – і це була не просто констатація факту, а констатація волі, його волі, його готовності ризикнути та захистити цінності, які він відстоює».
Тімоті Снайдер, Річард С. Левін, професор історії Єльського університету
«Беззаперечним фактом є те, що імперії – великі. Росія більша за Україну, її ВВП більший за український і її населення більше за населення країни. Тому можна було б припустити, що росія переможе. Але історія показує, що менші країни, які борються за свою свободу, перемагають. Це тому, що імперії прогнивають. Росія не визнала, що після Другої світової війни її імперія також закінчилася. Ця війна показала, наскільки гнилою стала російська імперія.
Ця війна – як одна з тих великих війн націоналізму ХІХ століття проти прогнилих імперій, у Зеленському є щось від Гарібальді. Зрештою імперії програють, і це найважливіше, про що треба пам’ятати».
Ніл Ферґюсон, старший науковий співробітник Інституту Гувера Стенфордського університету
«Радянський Союз, який багато хто вважав кінцем російської імперії, був радше лише одним із розділів в історії занепаду російської імперії. Ми чуємо це в наративах, які зараз використовує росія – майже такі самі, як у ХІХ столітті – включно з ідеєю, що українці взагалі не заслуговують на існування. Імперії зазвичай не падають самі по собі – зазвичай їм допомагають. Українську оборонну війну можна поставити в довгий-довгий ряд визвольних воєн, починаючи з Американської революції.
Україна творить історію. Вона почала це робити з Революції Гідності в 2014 році. Україна не лише змінюється сама, але й змушує змінюватися весь світ. Російська імперія продовжує свій розпад, Україна продовжує відігравати свою роль у цьому розпаді (пройшов тиждень після виходу України зі складу СРСР, як СРСР розпався).
Опір, який демонструє Україна, вразив усіх».
Сергій Плохій, директор Українського науково-дослідного інституту Гарвардського університету
«Україні потрібні надійні, законодавчо обґрунтовані та дієві гарантії безпеки. Найкращою гарантією є пʼята стаття статуту НАТО. Ми багато років чітко заявляли про наше прагнення вступити до НАТО. Ми показали, що ми хороший партнер. Україна знаходиться на передовій захисту демократії та запобігання застосуванню цієї статті. Україна заслуговує на гарантії безпеки. У нашій робочій групі з Rasmussen Global ми визначали, як це буде працювати, тому що ми зараз потребуємо цих гарантій. Адже ми завжди ділитимемо кордон із цим сусідом».
Андрій Єрмак, Глава Офісу Президента України
«Рішення щодо форми ведення війни, а також щодо того, коли й чи взагалі варто вести переговори з росією — це рішення українських збройних сил і демократично обраного президента України.
Тиск, який українці чинять на росіян у Харкові та Херсоні, приносить результати – Україна готова боротися за ці території, а не просто дати росії їх захопити. І ми пишаємося тим, що допомагаємо українським збройним силам постійним постачанням військового обладнання та фінансовою підтримкою їхніх зусиль.
Росія вторглася в Україну, Україна не починала війну з росією, і ми не очікуємо, що Україна просунеться далі за межі українського кордону на територію росію. Наша робота полягає в тому, щоб зміцнити позицію України на полі бою і підтримувати її в цьому, а також продовжувати надавати підтримку, коли Україна буде готова до переговорів. Зеленський завжди казав, що війна закінчиться переговорами, але саме Україна має вирішувати, у якій формі відбудуться ці переговори.
Наша єдність – міцна. Єдність між США, ЄС, Великобританією та G7 не дасть тріщину. Проте Путін намагається просувати меседж, що єдність може похитнутися, але цього не буде. Учора я мав розмову на безпечній телефонній лінії з Президентом Байденом і лідерами G7, і після неї я є ще більш переконаним, що ми залишимося єдиними у нашій підтримці України. Байден заявив, що США підтримуватимуть Україну, скільки буде необхідно, а він людина слова. Якщо він так каже, то це вже залізно. Україна, Захід і вільний світ вийдуть із цього сильнішими та згуртованішими, ніж будь-коли».
Джейк Салліван, Радник з питань національної безпеки США
