Представниця Тернопільського національного медичного університету Аліна Довгалюк успішно завершила наукове стажування у Кільському університеті (Велика Британія). Робота відбувалася в межах міжнародного грантового проєкту, присвяченого розробці інноваційних методів лікування опікових травм за допомогою позаклітинних везикул.
Міжнародна співпраця у сфері регенеративної медицини
У вересні 2026 року доцентка кафедри гістології та ембріології ТНМУ Аліна Довгалюк відвідала дослідницький центр при Ортопедичній лікарні імені Роберта Джонса та Агнес Гант. Візит став частиною масштабного проєкту «MSC-Derived Extracellular Vesicles as a Cell-Free Therapy for Burn Injuries», який фінансується Cormack Consultancy Group. Ключовим партнером української науковиці стала докторка Оксана Кіхо, яка очолює лабораторію ревматології Кільського університету.
Дослідження регенеративної медицини такого рівня дозволяють впроваджувати безклітинні терапії, що є надзвичайно перспективним напрямком для сучасної хірургії та травматології. Спільна робота з групою OsKOR дала змогу обмінятися досвідом та опанувати передові методики роботи з біологічним матеріалом.
Технологічні досягнення та лабораторні успіхи
Під час інтенсивної роботи в британській лабораторії було виконано низку складних експериментальних завдань. Зокрема, науковці виділили позаклітинні везикули з мезенхімальних стовбурових клітин пуповинного канатика, отриманих від трьох донорів. Важливим етапом став праймінг клітин прозапальними цитокінами, що дозволяє підвищити терапевтичну ефективність майбутніх препаратів.
Крім того, дослідники провели імунофенотипування везикул за специфічними маркерами (CD9, CD63, CD81) та здійснили BCA-аналіз білкового вмісту. Отримані зразки вже доставлені до Тернополя, де на базі ТНМУ розпочнеться наступний етап — аналіз мікроРНК методом ПЛР. Це дозволить глибше зрозуміти механізми впливу екзосом на загоєння тканин.
Перспективи для української науки
Окрім безпосередньої експериментальної роботи, візит до Великої Британії дав можливість Аліні Довгалюк ознайомитися з роботою новітнього лабораторного обладнання. Використання проточних цитофлюориметрів, ультрацентрифуг та сучасного програмного забезпечення для аналізу даних значно розширює можливості українських науковців у майбутніх проєктах.
Ця колаборація є важливим кроком для інтеграції ТНМУ у світовий науковий простір. Успішна реалізація першого етапу проєкту підтверджує високий рівень підготовки українських фахівців та відкриває нові горизонти для розвитку регенеративної медицини в Україні.
