Дружина загиблого захисника Андрія Федорківа Олена виховує двох доньок і продовжує розвивати справу, яку вони започаткували разом з коханим.
До повномасштабного вторгнення Олена Федорків разом із чоловіком Андрієм займалися сімейним бізнесом. Мали в Тернополі «Зооветкомору»: зоомагазин, ветеринарну аптеку й клініку для тварин. Жінка лікувала тварин, а її коханий закуповував необхідну продукцію. Справи йшли вгору. Подружжя купило власне приміщення. У 2022-му планували відкрити ще одну клініку, зоомагазин і грумінг-салон. Але почалася війна. Андрій пішов захищати рідну країну. Загинув 28 травня 2022 року, повідомляє Терен.
Олена досі не може оговтатися після смерті чоловіка. Та попри біль втрати, вона змогла знайти в собі сили продовжити те, що раніше ділила на двох із коханим.
Олена й Андрій були знайомі зі школи – вони навчалися в одному класі.
– Був такий досить кумедний випадок в 11-му класі. В нас були парти розраховані на одного учня й Андрій якраз сидів переді мною. І якась така думка зненацька в мене виникла: навіть якщо це буде останній чоловік на світі – ми ніколи не будем разом. Ну сталося не так! – розповідає жінка.
Андрій здобув спеціальність бухгалтера. Олена вивчилася на ветеринарку. Жінка мріяла про власну ветеринарну клініку. Після одруження запропонувала чоловіку відкрити бізнес. Андрій відразу погодився.
– Він займався закупкою кормів, різних препаратів. Ну а я лікувала тварин, робила їм різні операції, – каже Олена.
Справи йшли добре, Олена та Андрій купили в Тернополі власне приміщення. У 2022 році планували відкрити ще одну клініку, зоомагазин і повноцінний грумінг-салон. Але почалася війна.
– Я пам’ятаю першу повітряну тривогу ввечері. Це був дійсно кошмар, мене тоді панічна атака накрила. Андрій прийшов додому, мене заспокоїв, – згадує Олена.
Після початку повномасштабного вторгнення жінка змогла вийти на роботу лише в понеділок, 28 лютого. Поки була в клініці, Андрій пішов до військкомату.
– Звичайно, коли він сказав, що пішов на службу, я не була цьому рада. Але він говорив, що йде на війну не вмирати, а для того, щоб діти жили в незалежній Україні, – ділиться Олена.
До середини квітня Андрій проходив навчання в Тернополі. За кілька днів до Великодня чоловіка відправили у гарячу точку в Запорізькій області.
– 28 травня 2022 року з ним майже не було зв’язку. Десь о 19:30 вечора я йому пишу одне повідомлення, через годину – ще одне. Він не відповідає. І я лягала спати десь о п’ятій ранку, я вже зрозуміла. Я подивилася на Сашу і в мене така думка в голові промайнула, що це остання копія чоловіка, яка в мене залишилася, – розповідає Олена.
Олена відразу сказала донькам, що тато загинув. Але через вік дівчата не зразу це усвідомили. Жінка пригадує, що найщемливішим моментом став День батька, коли вона разом з дітьми пішла на могилу до чоловіка.
– Вже як ми прийшли додому, бачу, що Саша плаче. Кажу: «Що сталося?». А вона: «Я зрозуміла, що тато в ці двері більше не зайде, – крізь сльози говорить Олена.
Після загибелі Андрія вона працює щодня, адже має на меті завершити розпочату з чоловіком справу. Жінка планує зробити клініку саме такою, якою уявляла її разом з Андрієм – великою та професійною, з усім необхідним для лікування і догляду за тваринами.
– Я, в принципі, така людина, яка поставила мету, і йде до неї. А для чого вже зупинятися, коли майже все завершено? Андрій би не хотів, щоб це припинилося, і я того не хочу, – ділиться Олена.
Прокоментуйте