Радість спілкування та насолодження живою музикою подарував любителям джазу ювілейний «JazzBez» у Тернополі. Джазові ритми, що лунали зі сцени драмтеатру п’ятого грудня, викликали щиру підтримку глядачів, овації у кінці виступу гуртів та виклики «На біс!». А музиканти дякували публіці за теплий прийом та організаторам за проведення фестивалю.
Відкрили п’ятнадцятий тернопільський «JazzBez» традиційними вітаннями від організаторів заходу.
– Напевне, найприємніше за всі ці роки вітати вас сьогодні у цьому залі, і говорити про те, що ми відкриваємо наступний фестиваль, – сказав Олег Макогін, директор ««JazzBez» у Тернополі». – Всі ми розуміємо у який важкий рік живемо, і мало хто вірив, що концерт відбудеться. Але він є, і все у нас нормально, тому вітаю вас у цьому залі, і це – чудо. Хочу розповісти про історію фестивалю. Розпочався він у 2001 році у Львові. Придумали його два друга: консул республіки Польща у Львові Кшиштоф Савіцький та львівський культурний діяч Маркіян Іващишин. Навесні під час святкування паски на балконі у Іващишина була дружня розмова, це вони так розказували, коли й придумали цей фестиваль. І він вже крокує містами України і Польщі 20 років, у Тернополі він вп’ятнадцяте, але двадцятиріччя – це серйозний вік для будь якого фестивалю, особливо для джазового, який працює і живе. У нас він відбувається завдяки тісному партнерству Тернопільської міської ради, музичного центру «Бастер» та мистецького об’єднання «Коза».
Незмінний ведучий тернопільського «ДжазБезу» Сергій Лазо не тільки розповідав публіці про музикантів, а й підготував власний сюрприз.
– Десять років тому, я вийшов на сцену і заспівав свою нову пісню, це був «Блюз одного серця», – розповів ведучий . – І на ювілей я також вирішив заспівати. Бо співають всі, а я тільки вийшов, поговорив і пішов. І всі думають, що я тільки говорити вмію, а я ще й співаю. У мене зараз друкується нова книжка. Вона буде з диском, на якому є двадцять пісень, і одну з них я вам заспіваю. Це балада, але думаю, що вона налаштує на відповідну атмосферу.
Особливість цьогорічного фестивалю в тому, що у Тернополі він тривав тільки 5 грудня. Виступити зі своїми програмами приїхали два колективи. Відкрила фестиваль команда Андрія Чмута, молодого саксофоніста із Києва, «Andrey Chmut Band». Учасників гурту приємно вразила тернопільська публіка.
– Сьогодні чудовий вечір, дякую вам, – сказав Андрій Чмут, коли вони вийшли грати «на біс». – Для нас це був фантастичний джаз, дякую всім організаторам «ДжазБезу» – ви робите неймовірне. Для людей дуже важливо чути музику сьогодні. Дякую Ісусу за те, що подарував мені музику, і за можливість грати сьогодні.
Ще один учасник цього гурту, фіналіст «Голосу країни» Аняня Удонгво, поділився своїми враженнями від виступу після концерту.
– Я вже не вперше у Тернополі, був тут років п’ять тому, – розповів він. – Сьогодні тут тепліше, ніж в Києві і це класно. Я дуже люблю борщ, і сьогодні я теж його їв. Про Тернопіль я дуже багато чув від свого друга Леонардо, який тут навчався. Тут чудово. Концерт також пройшов чудово, глядачі – найкращі, підтримували нас оплесками. Це дуже важливо для музикантів. Ми дуже раді, що виступали у Тернополі.
У другому відділенні концерту грала польсько-українська команда «Sarnecki/Jaros/Hnydyn/Litvinyuk Project». Двоє із учасників, піаністка Анастасія Літвінюк та барабанщик Андрій Гнидин, вже неодноразову виступали на тернопільському «ДжазБезі».
– Дуже приємно, що ми беремо участь у ювілейному, вже двадцятому фестивалі, – зауважив Андрій Гнидин. – Ми одні з тих музикантів, які на цьому фестивалі грали кожен рік, можливо один пропустили, у різних містах. Нам дуже приємно бути сьогодні у Тернополі. Хочу подякувати Олегу Макогону та усім людям причетним до організації, генеральному консульству Польщі в Луцьку та всім вам, що у такий непростий час ви разом з нами і нас об’єднує прекрасна музика, у цьому прекрасному залі і в цьому прекрасному місті Тернополі.
Ювілейний джазовий концерт у Тернополі тривав майже чотири години. Він приніс задоволення, як відвідувачам, так і музикантам. Детальніше про учасників фестивалю та їхні виступи читайте у наступних матеріалах.
Фото Kurt Lee
