Що готують фронтові кухарі для своїх побратимів. Обід військових на сході України досліджувалі Ірина Моргун з Суспільного.
Що готують фронтові кухарі для своїх побратимів
Запитую, чи можна позаглядати по каструлях:
“Та дивіться, будь ласка. Можете й спробувати разом з усіма, там вже страви винесені”.
За іншим столом у великій мисці Роман перемішує салат:
“Зелена цибулька, помідори, сир і сметанка. Такий домашній салатик робимо. Хлопці таке люблять. Якщо є м’ясо лишнє, то робимо і шашличок хлопцям, і барабольку на вулиці жаримо, маємо мангал. Так що тут не так, як в ресторані, але жити можна. Все залежить від продуктів, які продукти доставляють, таке ми й робимо. Різноманіття є. Але до всього треба душу вкласти, щоб воно смачне було, бо так-сяк, то воно не вдається добре. До війни я був будівельником, строкову службу теж поваром. І тут призвали та й знову через 30 років мусив згадати те все”.
У невеличкій кімнаті, яка править за їдальню, на стінах прапори та дитячі малюнки, над довгим столом з лавами ікона з зображенням “Тайної вечері”. На полицях у контейнерах печиво, вафлі, цукор, чай і кава.
На обід починають сходитися військові. Капелан ПЦУ, отець Степан накидає собі суп:
“По дві фрикадельки?”, — запитує.
“Та скільки візьмете”, — відповідає Роман, — “Ні в чому собі не відказуйте”.
Капелан намагається зловити лише дві фрикадельки, але в черпак потрапляє більше:
“Чекай, бо вони все лізуть і лізуть, ти розумієш”, — жартує священник.
“Вимкни світло, вони на світло лізуть”, — коментує військовий за столом.
“Одним словом три я взяв”, — каже капелан.
“Добре, я записую: “Капелан — три”, — підхоплює жарт кухар.
За словами Романа, на смак їхніх з Юрієм страв військові не нарікали:
“Прийшов сюди боєць до нас, пообідав і так зразу каже: “Якби я знав, що так гарно готують тут, дають їсти, я б раніше прийшов воювати”.
Ми писали раніше: Сергій Надал на фронті вручив відзнаки воїнам 105 бригади ТрО.
