Студенти третього курсу географічного факультету ТНПУ імені Володимира Гнатюка успішно завершили виїзний етап навчальної практики з ландшафтознавства та краєзнавства. Під керівництвом досвідчених викладачів Богдана Гавришка та Івана Рудакевича майбутні фахівці здійснили насичену подорож територією Тернопільської, Івано-Франківської та Львівської областей.
Дослідження природи та історії в польових умовах
Програма практики була максимально наближеною до реальних професійних завдань. Польова практика студентів охопила не лише оглядові екскурсії, а й серйозну наукову роботу. На території Опільського горбогір’я та степової ділянки «Панталиха» молоді дослідники закладали ґрунтові розрізи та проводили детальний опис ландшафтних фацій. Це дозволило студентам на практиці закріпити теоретичні знання з ґрунтознавства та територіального планування.
Маршрут крізь віки: від замків до біостаціонарів
Географія маршруту вражала своєю різноманітністю. У Микулинцях, Підгайцях та Бережанах учасники експедиції вивчали архітектурні пам’ятки, зокрема оборонні споруди та сакральні об’єкти. Особливу увагу приділили тафальному ландшафту на прикладі єврейського цвинтаря у Підгайцях, а також історичній пам’яті на горі Лисоня, де студенти аналізували рельєф місцевості, що стала ареною боїв Першої світової війни.
Важливою зупинкою став Голицький біостаціонар ТНПУ у селі Гутисько. Тут студенти не лише ознайомилися з лемківською культурою, а й здійснили радіальні виходи для вивчення карстових лійок та схилових процесів Західноподільського горбогір’я.
Від Рогатина до Карпат: панорамні дослідження
На Івано-Франківщині група відвідала пам’ятку природи «Чортова гора», з якої відкривається краєвид на десятки кілометрів, а також Рогатин — місто з унікальною дерев’яною церквою Святого Духа, що перебуває під захистом ЮНЕСКО. Завершальний етап подорожі Львівщиною дозволив студентам наочно побачити перехід від височинного рельєфу Подільської височини до рівнинних територій поблизу Старого села.
Ця виїзна практика стала для студентів ТНПУ не лише способом вивчення географії, а й можливістю відчути масштаб та красу рідного краю, поєднуючи науковий підхід із глибоким краєзнавчим аналізом.
Висновок
Польова практика студентів ТНПУ довела, що найкращий спосіб вивчення географії — це безпосередній контакт із природою та історичною спадщиною. Поєднання наукових досліджень ґрунтів із вивченням культурного ландшафту регіонів забезпечує високий рівень підготовки майбутніх фахівців, готових до професійної діяльності в умовах реального середовища.
Джерело: tnpu.edu.ua
