Каньйоноподібні долини річок Поділля — це не просто туристична візитівка України з неймовірними краєвидами. Це унікальні природні резервати та надійні притулки («рефугіуми»), де мільйони років зберігається прадавня реліктова флора та фауна. Нещодавно Дністровський каньйон вкотре довів свій статус колиски біорізноманіття завдяки дивовижній детективній історії повернення комахи, яку вважали вимерлою понад півтора століття.
Йдеться про урофору Дідушицького (Urophora dzieduszyckii) — маленьку, малопримітну для звичайного ока муху-осетницю, чиє перевідкриття стало справжньою сенсацією у світових наукових колах.
Загадка XIX століття: відкриття та раптове зникнення
Історія цього виду розпочалася в середині XIX століття. Вперше для світової науки цю комаху виявили та описали в долині Дністра неподалік мальовничого села Синьків (нині Чортківський район Тернопільської області).
Свою назву вид отримав на честь графа Володимира Дідушицького — видатного галицького мецената, засновника легендарного Природничого музею у Львові, який присвятив життя дослідженню та збереженню багатства нашої природи.
Після першого опису вид буквально «розчинився» у просторі та часі. Протягом понад 150 років жоден дослідник у Європі чи світі не фіксував зустрічі з цією комахою. Науковці почали схилятися до думки, що унікальна муха-осетниця назавжди зникла з лиця Землі внаслідок змін клімату та господарської діяльності людини.
150 років очікування: тріумфальне повернення з небуття
Повернути реліктовий вид із забуття допоміг ентузіазм та непохитна віра українських вчених. Відомий ентомолог, професор Валерій Корнєєв (Інститут зоології ім. І.І. Шмальгаузена НАН України) організував декілька цільових наукових експедицій у Придністров’я. Головною метою цих складних пошуків було підтвердження або остаточне спростування існування загадкової урофори.
Успіх прийшов улітку. Під час польових досліджень на території Національного природного парку «Дністровський каньйон» поблизу річки Джурин вчені виявили перші два живі екземпляри легендарної комахи.
Чому це важливо?
Ця знахідка стала беззаперечним доказом: вид не вимер! Подільські каньйони завдяки своєму особливому теплиму мікроклімату та крутим схилам змогли надійно зберегти екологічну нішу для цього тендітного створіння.
Де живе та чим харчується релікт?
Подальші детальні дослідження дозволили вченим локалізувати місця проживання урофори Дідушицького. Наразі підтверджено існування кількох ізольованих, але цілком життєздатних мікропопуляцій на півдні Тернопільщини та Буковини.
Існування цієї мухи тісно пов’язане з конкретною флорою:
-
Комаха живе на узліссях та сухих річкових берегах.
-
Її єдиною кормовою базою є рослина головатень високий (Echinops exaltatus). Саме у суцвіттях головатня розвиваються личинки урофори.
Будь-яка загроза для цієї рослини (випалювання трави, надмірне випасання худоби чи забудова берегів) автоматично означає катастрофу для унікальної комахи.
Дністровський каньйон продовжує дивувати світ. Історія урофори Дідушицького доводить: наша земля приховує ще безліч таємниць, які чекають на своїх дослідників. Головне — зберегти ці заповідні куточки недоторканими для майбутніх поколінь.
Ми писали також: Активісти прибрали сміття у Дністровському каньйоні на Тернопільщині.
Активісти прибрали сміття у Дністровському каньйоні на Тернопільщині
