У час війни кожна наша гривня може працювати на перемогу. Це не означає, що всі гроші потрібно спрямовувати лише на військо. Навіть під час війни потрібно щось їсти, за щось одягатися, відпочивати, зрештою. Обурення у людей викликають надмірні бюджетні витрати на те, що може почекати до перемоги. Яскравий приклад таких некритичних витрат – капремонт дороги у Рахівському районі Закарпаття на суму майже 600 млн грн. про те пишуть ТН.
Такі гроші збиралися виділити на ремонт відрізка довжиною 10 км між селами Ясіня і Чорна Тиса, однак після гучної критики чиновники нібито вирішили зачекати. Невідомо, чи ця пауза триватиме аж до перемоги.
Тим часом громадська організація «Комітет виборців України» проаналізувала витрати найбільших міст на допомогу ЗСУ від лютого минулого року. Інформацію отримали від 24 міських рад. Загалом за півтора роки міста витратили зі своїх бюджетів на допомогу військовим майже 10 млрд грн або 7% своїх бюджетів. Багато це чи мало? Зараз з’ясуємо.
У відсотковому відношенні найбільше на фінансування сектору оборони витратили міські ради Мукачева – 740 млн грн або 26% коштів міського бюджету. Далі йде міська рада Хмельницького, де на допомогу ЗСУ витратили 21% бюджету, і в Житомирі цей показник становить 20%. Високі показники фінансової підтримки ЗСУ також у Львова – 10%, а ще Бердичів та Чернівці – 9% бюджету.
Якщо ж говорити не у відсотках, а в абсолютних числах, то за півтора роки великої війни найбільше на підтримку війська спрямувати великі міста: Київ – 1,6 млрд грн, Дніпро – 1,2 млрд грн, Львів – 1,1 млрд грн. Зрозуміло, що не всі наші міста-мільйонники можуть дозволити собі виділяти бюджетні мільярди на військо, однак той же Хмельницький приємно дивує. Це місто четверте у списку і там уже допомогли ЗСУ на мільярд гривень.
А у Львові не зупиняються на досягнутому. Увесь бюджет міста цього року складає 13,7 млрд грн, з них 1,85 млрд спрямовано на підтримку військових. Це уже більше, ніж у статистиці Комітету виборців, а до кінця року підтримка Збройних сил становитиме 16% від бюджету Львова. Це найбільша сума коштів за часи Незалежності.Але на що саме витрачають ці гроші? Розглянемо на прикладі Львова. 500 млн грн з бюджету міста пішли на програму прямої підтримки ЗСУ. Тобто, з цих коштів купують БПЛА, автомобілі і пальне до них, старлінки і багато іншого. Також з цієї суми виплачують прямі субвенції військовим частинам на купівлю засобів, що допомагають наближати перемогу. Ця інформація закрита для широкого загалу.
Ще 680 млн грн з бюджету Львова пішло на придбання у 2023 році державних військових облігацій, щоб підтримати ЗСУ. На ремонти і облаштування приміщень закладів лікування та реабілітації поранених витратили 199 млн грн. Для фінансування таких робіт у Львові залучають і партнерів з-за кордону, міст-побратимів та різних фондів. Ще 88 млн грн – витрати на житло, де тимчасово будуть мешкати ветерани після реабілітації. А ще облаштовують ЦНАПи для ветеранів, вони почнуть працювати вже цього року.
Львів на рівні міста також підтримує ветеранський бізнес. Тут навіть видають гранти на виробництво дронів – до 1 млн грн. Після виробництва їх також передаватимуть військовим. Не забуваймо і про соціальні виплати для військових і родинам загиблих. А ще у Львові допомагають іншим містам України, які потерпають від російського вторгнення.
Ми надаємо або субвенцію або купуємо безпосередньо обладнання, яке потрібне для військових адміністрацій інших регіонів. Мова йде переважно про схід України. Це екскаватори або якісь крани, щоб використовувати їх для розбору завалів у містах, які деокуповуюються.
Звісно, витрати на важливі ініціативи в умовах війни змушують обмежити фінансування проектів розвитку міста, які у Львові були вже звичними. Масштабні реконструкції вулиць і площ поки на паузі. Із бюджету першочергово фінансують ЗСУ, національну безпеку і оборону, ліквідацію наслідків збройної агресії, медицину і критичну інфраструктуру.
На початку року Львівська міськрада відмовилася від 20 програм, залишивши лише базові.
Отже, Львів та інші українські міста роблять усе можливе для зміцнення обороноздатності країни і підтримки військових. Це справді великі ресурси і витрати, які громади міст фінансують з власної кишені. Саме це варто пам’ятати, коли починаються маніпуляції навколо питання: «Хто зробив найбільше для нашої перемоги?».
