Князя Київської Русі Ярослава Мудрого називають тестем Європи. Він мав чотирьох доньок, які стали королевами Франції, Норвегії, Англії, Данії, Угорщини. Окрім того, його сестри, сини та подальші нащадки продовжували вступати у політичні шлюби і ставали монархами Візантії, Польщі, Німеччини, Болгарії та інших країн. Русь була могутньою і впливовою державою в Середньовіччі, тому багато королів Європи шукали її підтримки через династичні шлюби із дочками князів. Король Франції не з першого разу засватав Анну Ярославну.
Щоб показати, як виглядали тогочасні жінки правлячих родів, у Тернополі відкрили виставку «Князівни та княгині України», на якій експонують жіночі вбрання доби Київської Русі та пізнішого часу. Одяг княгинь та князівень, які були правительками різних країн Європи, відтворили на ляльках-мотанках. Моду Середньовіччя можна оглянути в обласному краєзнавчому музеї, пише ZAXID.NET.
На виставці зібрано понад 80 авторських ляльок. Серед експонатів – образи княгині Ольги, доньок Ярослава Мудрого: королеви Франції – Анни, королеви Угорщини – Анастасії, королеви Норвегії, а потім Данії – Єлизавети, а також княжої родини Острозьких, зокрема Гальшки Острозької, та багато інших представниць правлячих родів з IX до XVI ст. Тематика відтворює добу могутньої Київської Русі, демонструє тисячолітні родинні зв’язки України з Європою.
«В історії Європи велику роль відіграли власне доньки київських князів, які у свій час стали королевами багатьох європейських країн і засновницями відомих монарших династій. Це виставка про великих руських княгинь і князівень, про те, яку насправді силу таїть у собі українська жінка», – зазначили на сторінці музею.
Майже 20 експонатів присвячені постаті найвідомішої княгині – Ользі, яка була вольовою правителькою у древньому X ст., прийняла християнство ще до масового хрещення Русі її внуком Володимиром.
Відомим та могутнім родом пізніших століть є Острозькі. Їх називали некоронованими королями Русі, найвпливовішими серед української шляхти та магнатів у Великому князівстві Литовському. Острозькі у XIV-XVII ст. вкладали великі кошти в освіту, книговидавництво, будували церкви, притулки та розвивали свої міста. Перший в Україні вищий навчальний заклад – Острозьку академію, один з найдавніших стародруків – Острозьку Біблію, українці завдячують саме цьому роду. Найвідомішою жінкою цього роду є Гальшка (Єлизавета) Острозька.
Свої роботи представили найкращі народні майстрині-лялькарки з різних регіонів України та інших країн. Для створення ляльок вони провели дослідження, опрацювали історичну літературу, використали давню традиційну вузлову техніку та одягнули ляльки в пишне вбрання княгинь Київської Русі, скандинавських, німецьких принцес та королев.
Виставку «Князівни та княгині України», організувала співзасновниця міжнародного мистецького проекту «Ляльки мандрують світом» Ніна Хаген з Осло (Норвегія). Виставка триватиме до кінця березня.
Дочки Ярослава Мудрого, європейські монархині
Донька правителя Київської Русі Ярослава Мудрого Єлизавета 1045 року вийшла заміж за норвезького конунга Гаральда Суворого і стала королевою Норвегії. Вона була відома в Європі як Еллісіф, її чоловік Гаральд ІІІ мав поетичний дар, присвячував їй вірші і пісні. Після його вбивства в Англії Єлизавета правила Норвегією як регентка. Потім вона вийшла заміж за данського конунга Свена II Естрідсена і стала королевою Данії. Крім того Єлизавета прихистила доньку підступно вбитого короля Англії Гарольда І Гіту Уессекську, яка згодом стала дружиною Володимира Мономаха.
Мабуть, найвідомішою європейською монархинею родом з Русі є київська князівна Анна Ярославна, що стала дружиною короля Франції Генріха I та мамою короля Філіпа I. З історичних джерел відомо, що Анна привезла з собою великий і цінний посаг. Серед артефактів – Реймське Євангеліє, на якому присягали королі Франції. Анна була добре освічена, впливала на внутрішню і зовнішню політику королівства, спільно з сином кирилицею підписувала державні акти.
Дочка князя Ярослава Агата стала дружиною англійського короля Едварда Вигнанця. Їхня донька Маргарита вийшла заміж за шотландського короля Малкольма ІІІ, після смерті її визнали святою і покровителькою Шотландії.
Анастасію Ярославну видали заміж 1046 року за угорського короля Андраша I, якому руське військо допомогло заволодіти троном. Анастасія була прихильницею заснування православних монастирів в Угорщині. Деякі історики вважають, що вона сприяла заснуванню монастиря на Чернечій горі (Жоржині) на Закарпатті, де на той час вже жили ченці з Києво-Печерського монастиря. Син Андраша та Анастасії Шаламон став найступним королем Угорщини.
