Кілька сотень провідних хірургів з різних куточків України зібрав перший Галицький хірургічний форум «Інноваційні технології в хірургії», що відбувся у стінах нашого університету. Провели захід під патронатом Міністерства охорони здоров’я України, Національної академії медичних наук України, ТНМУ ім. І.Я. Горбачевського, Національного інституту хірургії та трансплантології ім. О.О. Шалімова НАМН України, Асоціації хірургів України та Асоціації хірургів Тернопілля. Присвятили перший Галицький форум хірургів 100-річчю від дня народження видатного хірурга, педагога, вченого, професора Юрія Коморовського.
«Вчитель – не той, хто вчить, а той, хто навчає. Юрій Теофілович Коморовський належить саме до тієї когорти вчителів, які навчали, – наголосив під час урочистої церемонії відкриття форуму учень та послідовник Юрія Коморовського, голова Асоціації хірургів Тернопілля, доктор медичних наук, професор Ігор Дзюбановський, якому, власне, належить ідея організації цього заходу. – Скальпель у руках блискучого хірурга за пів століття філігранно маневрував, виконавши майже 10 тисяч операцій та врятувавши життя як простих людей, так і високопосадовців. Не випадково кажуть: якщо маєш гарного наставника на шляху підвищення професійного рівня – то це дороговказ на все життя. Саме таким дороговказом був для нас Юрій Теофілович – неперевершений хірург, науковець, вчений, велика Людина, яка сама створила себе своєю працею. Висловлюю велику повагу та вдячність хірургічній спільноті України, що зібралася тут. Безмежно вдячний також адміністрації університету, яка підтримала мою ідею зорганізувати науковий форум і зібрати весь хірургічний бомонд нашої України, вшанувавши пам’ять Юрія Теофіловича Коморовського».
Для гостей лунали щедрівки та колядки у виконанні хору ТНМУ, вертепне дійство від студентів університету, а розповіді про окремі віхи життя Юрія Коморовського мережили класичні мистецькі твори. І не випадково: закінчивши в дитинстві музичну школу по класу скрипки, Юрій Теофілович полюбив класичну музику на все життя. У Львові, де розпочався його професійний шлях, часто відвідував місцеву оперу з дружиною Ярославою Михайлівною, з якою поєднали долі в далекому 1947-му. Навіть у надзвичайно важких і напружених буднях ургентного хірурга завжди знаходив час для прослуховування улюблених класичних творів.
Ще працюючи у Львівському медичному інституті, Юрій Коморовський виявив інтерес до складних проблем реконструктивної хірургії шлунка та кишківника. Його науковий пошук був зосереджений на розробці ефективних методів хірургічного лікування хвороб оперованого шлунка, що знайшло відображення в докторській дисертації «Резекція шлунка з тонкокишковою пластикою», яку успішно захистив 1964 року. Наступного року Юрій Теофілович був затверджений на посаді професора. Його подальша діяльність була тісно пов’язана з Тернопільським медичним інститутом, де з 1965 до 1987 року він завідував кафедрою шпитальної хірургії, а з 1987 року був її професором.
За роки праці в Тернопільському медінституті Юрій Теофілович проявив себе як досвідчений педагог і прекрасний лектор. За ініціативою та за активної участі Юрія Теофіловича в інституті було організовано факультативний курс комплексних лекцій з актуальних питань геронтології та геріатрії на шостому курсі та факультеті підвищення кваліфікації лікарів. Ці курси користувалися значним успіхом у слухачів.
Досвідчений клініцист і неперевершений хірург, який володів ювелірною оперативною технікою, Юрій Теофілович Коморовський відіграв важливу роль у підготовці молодої зміни хірургів. Комплексна система знань, умінь та досвіду дозволила йому стати справжнім наставником і вчителем для своїх молодих колег. Любов до високого мистецтва Юрій Теофілович намагався прищепити й студентам, зорганізувавши класи з прослуховування класичної музики, зокрема, творів Бетховена, Моцарта та Чайковського. Одним з улюблених творів шанованого професора був «Полонез Огінського», який також пролунав під час відкриття форуму.
Справжньою окрасою заходу стала пісочна анімація від керівниці Центру анімаційних мистецтві Оксани Мергут. Дійство захоплювало й вражало! Миттєво й легко руки художниці змінювали рухи, вирази облич намальованих героїв, створюючи одну за іншою картину з життя Юрія Коморовського.
Проректор з наукової роботи ТНМУ, професор Іван Миколайович Кліщ привітав зібрання від імені адміністрації університету та ректора Михайла Корди, який на той час перебував у відрядженні за кордоном. «Я належу до того покоління студентів, яке вчилося ще в ті часи, коли Юрій Теофілович читав нам лекції з хірургії, – зауважив, зокрема, він. – Професор Коморовський був унікальною людиною, адже у своїй професії, у хірургії він був не м’ясником, а митцем. Причому не звичайним митцем, а митцем-віртуозом. Він перетворив свою професію лікарського рукоділля в мистецтво. Власне, він по-іншому не міг: любив мистецтво – і свій фах перетворив у мистецтво. Він дуже любив молодь, яка щось прагнула, цікавилася хірургією. Вмів шукати людей, які були гідні продовжити його справу. Адже людина може лише тоді відчути себе самодостатньою, якщо її знання, фах, досвід будуть передані наступним поколінням, тим більше – в такій специфічній галузі, як хірургія. Юрій Теофілович це зробив: він підготував прекрасну когорту лікарів-хірургів, багато з яких нині зібралися вшанувати пам’ять свого вчителя. Хочу побажати нам усім, щоб ми у своїх діях, у починаннях завжди мали таких світлих людей на видноколі, на кого могли б рівнятися. Професор Коморовський був саме такою людиною, на яку можна рівнятися, до якої треба прагнути, щоб досягти високого рівня – як у віртуозності своєї професії, так і внутрішньої культури й інтелігентності».
З вітальним словом та спогадами про Юрія Теофіловича виступили член-кореспондент НАМН України Іван Семенович Сміян, який був ректором ТНМУ в той час, коли Юрій Коморовський очолював кафедру шпитальної хірургії, почесні гості – професор Олександр Воробей з Мінська та професор Іван Ярема з Москви.
На завершення церемонії відкриття до присутніх звернулися дружина Юрія Теофіловича, доцент Ярослава Михайлівна Коморовська та внук професора – Роман Коморовський. «Мій дідо, так я його завше називав, вирізнявся передусім високими моральними якостями. Спокійний, врівноважений, він ніколи мене не сварив, але завжди давав добрі поради. З раннього дитинства й до зрілого віку я перебував під його впливом та особистим прикладом», – пригадав Роман Коморовський. Ярослава Михайлівна висловила щиру подяку ініціаторам заходу, адміністрації ТНМУ за його проведення та всім, хто знайшов можливість вшанувати пам’ять незабутнього Юрія Теофіловича Коморовського.
Після урочистої церемонії відкриття учасники форуму продовжили роботу в кількох секціях, торкаючись проблем торакоабдомінальної хірургії та хірургії передньо-бокової стінки живота, хірургії аорти та магістральних судин, обговорюючи інноваційні технології в хірургії захворювань гепатопанкреатобілінарної системи, а також вибрані питання з хірургії.
Мар’яна ЮХНО-ЛУЧКА
Прокоментуйте