Східний Вавель. Так свого часу називали найвизначнішу захисну споруду епохи Ренесансу — Бережанський замок. Чи не найбільше про його історію може розповісти цегла, із якої він збудований. Вона тут дуже різна, адже після кожного руйнування споруду відновлювали, а матеріали для цього брали із різних цегелень.
Зараз в замку зберігається чимало зразків різної цегли. Поповнили колекцію і у 2020 — під час робіт з розчистки широкого муру. Усі знахідки ретельно дослідили, Т1.
“Найстарішою є цегла пальчатка або пальцівка, яка була поширеною в 16 — на рубежі 17 століття. Чому її так називали? Тому що тоді цегла виготовлялася, можна сказати, вручну. І кожен майстер відбивав на своїй цеглі відбитки пальців рук”, — розповідає наукова співробітниця Державного історико-архітектурного заповідника у Бережанах Надія Ковальчук.
Як зазначає фахівчиня, “пальчатка” є унікальною. Адже двох однакових цеглин у світі не існує. Кожна відрізнялась розмірами та борозною, бо виготовляли її власноруч та за індивідуальними параметрами.
Загалом усі представлені у Бережанах зразки цегли виготовлені на цегельнях Західної України — Дрогобицькій, Скалатській та Бережанській. Найбільше віднайшли цегли 19 століття. Побачити її зможуть усі охочі під час виставки, яку організують на початку року.
