Справжня весна – з цвітінням каштанів, співом пташок – буяє довкола нас. Для Руслана Пісецького вона, на жаль, стала останньою в його житті.
“Він народився 1 січня 1987 року, зростав у нашому містечку, тут гартувався його характер, тут стартував у виробничі будні. Звідси він у пошуках ліпшого життя відправлявся у різні країни. Тут у нього чимало друзів та родичів”, – розповідають на сторінці Скала-Подільської селищної ради.
З початком російської агресії, вірний військовій присязі, у числі перших став на захист Української держави.
Він брав участь у бойових завданнях на Донеччині. Його серце не витримало далеко від дому.
Домовину з прахом Героя доправили до селища 18 травня. Мешканці Скали-Подільської та довколишніх сіл зустріли траурну кавалькаду машин навколішки з квітами та запаленими лампадками. До селищного будинку культури домовину внесли військові побратими Руслана Миколайовича у супроводі священників та рідних, численних знайомих, сусідів та колишніх колег.
19 травня відбувся чин поховання, який здійснили священники Українських церков – православної та греко-католицької . Прощальне слово виголосив Борщівський благочинний о. Іван Яворський. Наш земляк свідомо став до військових лав задля оборони рідної української землі, своєї сім’ї, родини від московських зайд.
“Тож молімося за душі полеглих і тих, хто боронить рідну землю!”, – закликав благочинний.
У скорботі залишаються батьки, сестра із швагром, племінники, рідні та близькі. Розділяємо з вами біль непоправної втрати.
Небесний Легіон Воїнів Світла поповнився ще одним нашим земляком. Бороніть, хлопці, і надалі нашу землю.
Молімося за його душу, пам’ятаймо про нього. Герої не вмирають!
Слава Україні!
Прокоментуйте