У Церкві Різдва Христового помітили зміни – з храму зник іконостас, а частину малюнків на стінах та стелі замалювали. Містяни хвилюються, аби це не стало початком масштабної реконструкції. «20 хвилин» звернулися за коментарем до Владики Тихона, пише Місто.
Церква Різдва Христового – символ Тернополя і водночас найстаріша культова споруда міста. Після гучних дискусій про реконструкцію Катедри місятини висловлюють занепокоєння, щоб подібні зміни не торкнулися й цієї святині. Зокрема, до редакції звернулася тернополянка Галина.
– Зняли іконостас з золотими воротами, забілили фрески під куполом. Це що за варварство у храмі? Спочатку вікна пластикові ставлять, а потім знищують стародавній розпис. Нагадаю, ця церква – пам’ятник національної культури України, 16 століття, – написала до редакції тернополянка Галина.
Планова реставрація…
Аби дізнатись, що відбувається у Церкві Різдва і які саме роботи проводять, а також чи планують відновлювати фрески та повертати іконостас, «20 хвилин» звернулися до архієпископа Тернопільського і Бучацького Тихона.
– Від минулого року ми проводимо реставраційні роботи у церкві. Замінили електричну проводку, встановили нові виключателі та розетки. На стіні була велика тріщину, в яку майже входила рука і якщо ззовні ми вже закріпили будівлю, то внутрішньо теж треба. Перед роботами ми перевірили стан малюнків, деякі з них вже відходили і просто осипалися. Тому ми спочатку очистили стіну, а потім зацементували.
Попередньо зафіксували розпис, аби після всіх підготовчих робіт відновити його. Всі ікони, які були на іконостасі, наразі у моєму кабінеті. Якщо хтось переймається – нехай приходять і я все покажу. Іконостас також буде відреставрований, подекуди має тріщини, відшарування, – прокоментував Владика Тихон.
На запитання, хто відновлюватиме розпис і коли планують завершити реставраційні роботи – чіткої відповіді архієпископ не надав. Лише зазначив, що роботи багато і це все потребує вкладень.
Як будували і змінювали храм
Кам’яний храм тернополяни будували від 1602 до 1608 року. Вартість будівництва – 1916 злотих. Храм освячений у день Різдва Христового 1609 р. Згодом перебудували бабинець, утворили 2 поверхи, відокремивши приділ Святої Трійці в окрему церквицю, що згадана у грамоті єпископа Йосифа Шумлянського (1668 року). Тоді прибудували бастіони, перехідні галереї. Його зробили майже фортецею, і тому церква на тодішній околиці Тернополя увійшла до оборонної системи міста і її неодноразово добудовували, повідомили на сайті єпархії.
За переказами, під час Визвольної війни під проводом Б. Хмельницького гетьман молився в церкві Різдва. До 1700 року храм був православним і перейшов до унійної церкви разом з усією Львівською єпархією. 1808 року під час реконструкції розібрали стелю, збільшили внутрішню висоту, змінили розпис храму. Дивиною став факт добудови так званого верхнього храму, він був католицьким. Отже, в одній церкві існували два «табори», до того ж, достатньо довгий час та без жодного конфлікту.
На початку XIX століття храм отримав дзвінницю та останню прибудову – на західному фасаді. Собору Різдва Христового випала щаслива доля і у часи війни: у 1937 році його відреставрували і німці не зруйнували жодної будівлі комплексу. Але за радянських повоєнних часів приміщення були зачинені та потроху руйнувалися, до того ж, варвари вкрали золоті хрести та багато інших принад, що коштували великих грошей.
В Зеленій церкві у Тернополі забрали іконостас
Наразі собор отримав нове життя – наприкінці XX сторіччя його було передано громаді вірян. Поступово ця пам’ятка архітектури, що дозволяє прослідкувати історію та побачити архітектурні родзинки, набуває своєї первозданної краси та величі.
Довший час у храмі служив предстоятель Української автокефальної православної церкви митрополит Мефодій (Кудряков), якого поховали на подвір’ї церкви 27 лютого 2015 року.
За часів настоятельства Мефодія за його ініціативи на зовнішній стіні храму було встановлено пам’ятні знаки святому князю Володимиру Великому з нагоди 1025-річчя хрещення Русі-України, Василю Липківському, Патріархам Мстиславу (Скрипнику) та Володимиру (Романюку), а також пам’ятник Жертвам голодомору 1932-1933.
Ми писали також: Православна Церква України відновлюватиме руїни костелу та палацу ХVІІ-ХІХ ст. на Тернопільщині.
