Ресторатори переживають непрості часи. Карантин змінив усе. За прогнозами експертів, 20 відсотків ресторанів зачиняться, інші — перейдуть на новий формат роботи. На плаву залишаться лише найсильніші, але і їх прибутки будуть не такими великими, як раніше. Що потрібно для того, щоби відвоювати своїх відвідувачів і зберегти бізнес, розмовляли із співвласником ресторанного комплексу «Maхim» Віталієм Мариновським.
— В час карантину деякі заклади перейшли на інший формат роботи — доставку їжі. Кажуть, що це був єдиний спосіб заробити й у такий спосіб втримати свій бізнес на плаву. А як ви знайшли вихід із ситуації?
— Ми дотримувалися карантину, як більшість. Від послуг доставки їжі ми вирішили відмовитися. Це зумовлено кількома факторами. У Тернополі не настільки є попит на таку послугу. А щоб залучити більше клієнтів, треба ставити низькі ціни, тоді б страждала якість продукції. Я ж не хотів псувати репутацію нашому ресторану.
Розкажу відверто, у час карантину я сам скористався послугою доставки їжі з одного із закладів громадського харчування, та коли мені привезли замовлення, я був розчарований. Страва зовсім не була така, до якої звик, сподіваюся, що це трапилося випадково, проте я більше не ризикував.
— Карантин послабили, кафе й ресторанам дозволили відкривати літні майданчики. Але весіль і великих бенкетів так і не дозволили влаштовувати, бо епідситуація в області не зовсім втішна. А це одна із найбільших статей доходів. У вас є ресторан, і клуб, і тераса, вдається покривати всі видатки?
— У нас теж непрості часи, як в усіх рестораторів. Значна частина людей намагаються й досі дотримуватися карантину, тому уникають таких місць. Хоча декому добряче набридло вдома й можливість посидіти в кафе дуже імпонує. Бенкетний зал «Maxim» ми так і не відкривали. Хочу зробити ремонт і змінити сам формат закладу, це буде дещо новеньке в Тернополі. Наперед не буду розповідати, але, думаю, всім сподобається.
— Ресторанний комлекс «Maxim» — своєрідний бренд у Тернополі, як вдалося вести успішний бізнес стільки років? Близько 20-ти, якщо не помиляюся…
— Понад 20 років (сміється — авт.). «Maxim» ми називаємо дуже сімейним. Більшість клієнтів святкували тут весілля, потім дні народження, хрестини, а потім і весілля своїх дітей. Це приємно, що наш ресторан викликає таку довіру.
— Заклад батьки назвали на честь вашого молодшого брата? Ви не ображалися?
– В жодному разі. Однак тут ще цікава історія пов’язана з самою назвою. Коли ми були з батьками за кордоном, то дорогою нам трапилися розкішні ресторани та торгові центри із назвою «Maxim». Вони тоді справили сильне враження на нас, тому вирішили, що саме так буде називатися й наш, тим паче, що маємо свого Максима. Після реставрації «Maxim» відкривали на моє день народження, так, що все по-чесному. (Сміється — авт.).
— Кажуть, що для когось криза — крах, а для декого — нові можливості. Що потрібно для того, аби вистояти в такий непростий час?
— Ефективний менеджмент, вміння пристосуватися до нових умов, зуміти здивувати клієнта, запропонувати йому найкраще. Під час карантину в мене було вдосталь часу, щоб усе зважити, проаналізувати, виробити нову стратегію. Ресторанний бізнес — дуже хиткий, треба постійно завойовувати цікавість клієнта, щоби він хотів повертатися. Важкі часи рано чи пізно минуть, головне — зберегти репутацію та довіру наших гостей.
Розмовляла Галина Кіт
